12 Розділ

Прокинулась я не одразу, точніше не одразу зрозуміла як це зробити. Голова гуділа очі злиплись і я була чимось чи кимось прижата. В голові було порожньо і якось незрозуміло але одне я знала напевно. 

Пити я більше не буду.

-Благаю тазніми ти вже цей клятий годинник та викинь його.

Мене хтось обійняв зі спини. І от що дивно я не відчувала одягу. Ні чого на собі не відчувала!

Я підскочила і відкрила очі щоб світ закрутився з новою швидкістю і я впала назад.

-Так це ти дарма.- Прохрипів чоловічий голос поруч і я протерши оці подивилась в ту сторону щоб з сумом відзначити що це був Варлок.

-Водички дати?-А цей голос звучав вже з іншої сторони від мене і я повільно з відкритим ротом подивилась в інший бік.

Там лежав Ронан.

-Якого біса?

Вони теж були голі. І не складно було додуматись чим ми займались. Чи не займались?

Я з підозрою почала слухати своє тіло і нічого ні болю ні ниття. То вони вирішили наді мною посміятись. Ну зараз я їм влаштую.

-Так ми теж хотіли б знати якого біса?- Сказав Роннан це почухавши бороду.

-То ви хочете сказати що теж нічого не памятаєте?

Вони закивали.

-Тода лишається лише одне глянути камери борту корабля на якому ми зараз власне знаходимось.-Сказав Варлок підіймаючись. 

Ідея сподобалась всім тож ми мовчки знайшли свій одяг який лежав розкиданий поруч з чималим ліжком.

-Ми не на моєму кораблі.-Сказав Варлок коли мивийшли з кімнати.

-І не на моєму. Тут інший інтерєр…

А і справді все було надто світле  і в лампах так що різало очі.

-Куди нас в біса занесло?- Сказала я коли побачила вікно в мій ріст. І ми були не біля шинка а в відкритому космосі.

Кілька хвилилин блукань і ми опинились таки на містку. 

-Це корабель Альянсу?.- Ошарашено сказала я шукаючи відео з камер на борту

І коли я їх все ж знайшла побачене змусило мене нервово засміятись.

Камера показала як ми двома командами п'яні залізли в корабель далі якимось дивом половили весь екіпаж і закрили їх в якійсь кімнаті а далі полетіли невідомо куди побились там з ще одним кораблем Альянсу розгромили його.

-Хо хо хо я Варлок і весь світ склониться переді мною.-Сказав Варлон  на відео і ми приклонились.-Ви мої вірні піддані слухайте мою команду захопіть всю галактику.

-Так капітане!

Я вимкнула запис не маючи сил стримати сміх.

-Увімкни! Мені цікаво що там далі!-Сказав Ронан ледь стримуючись. 

А далі ми використовували замість мішеней станції та деякі вантажні кораблі потім нам стало нудно і ми вирішили піти помучати екіпаж. Ми не змушували їх ні до чого, ні, просто стояли зі зброєю в руках а вони виконували акробатичні трюки як в цирку гімнасти.

Мій здоровий глузд схоже пішов у відпустку бо потім я посперечалась з Ронаном що роздягну його швидше ніж він мене. 

І так ми опинились в тій кімнаті де схоже і заснули пяні. 

-Я з вами більше не питиму…