9. Нові уміння в дії

Дівчина заворожено дивилася на Янгола, намагаючись зрозуміти, що саме відчуває. То її почуття чи його? Вдивлялася в його обличчя, немов вперше бачила, наче намагалася щось пригадати, та марно. Її намагання перервало наближення людини, вона відволіклася від Янгола, навіть відпустила його руку, щоб чіткіше зрозуміти, що саме відчула. Повернула голову в напрямку вхідних дверей, щоб упевнитись у своїх відчуттях і завмерла.

Через мить промовила:

— Нарешті, Лисичка! — побігла відчиняти двері, бо відчула відчай сестри, який потужною хвилею накочував все сильніше з наближенням Насті до дверей.

— Не відчиняй, хай сама зайде. Маєш відтепер приховувати свої здібності…

— Так, так, маєш рацію. А сам, може, "сховався" би, бо як я поясню сестрі появу чоловіка в нашому домі?

Колас посміхнувся і Лія побачила, як за спиною Янгола з‘явилися крила. Тепер він схований від усіх, та не від неї. Лисичка відімкнула двері та зайшла. Роззулася, мовчки попленталася на кухню, де її чекала сестра з, накритим вечерею, столом. Побачивши грізний погляд малої, одразу сказала:

— Вибач, рідненька, просто батарея сіла. Вночі так захопилася спілкуванням з подругою, що про все забула.

— Добре, не переймайся цим. Так, не можу сказати, що я не хвилювалася, але ти вже вдома, ціла і неушкоджена. Розкажеш, що робила, де була? — Лія хотіла спитати інакше, але стрималася задати питання в лоба, типу що так пригнічує тебе, сестричко.

— Давай завтра. Я втомилася і зовсім не маю сил на розмови.

— Добре, я не наполягаю на розмовах, але повечеряти ти маєш.

Лисичка сіла за стіл і так-сяк перекусила. Апетиту не було, та й токсикоз давався взнаки. І чому всі говорять про ранкову нудоту? У Насті вона цілодобова. Лія напружилася, схопивши всі відчуття сестри і, навіть, прикрила долонею рота, бо нудоту вона відчувала також яскраво, як і Настя. Підняла очі на Янгола, який стояв за спиною Насті і посилав їй знаки, мовляв, прибери руку від обличчя, терпи, опановуй і звикай.

Лія на мить задумалася, якщо вона відчуває так сильно почуття сестри, яка зараз тут одна, не враховуючи Коласа, то що станеться, якщо вийти на вулицю, або зайти до університету чи, ще гірше, до лікарні. Зробила ковток води і глибоко вдихнула.

— А чому ти не їси? — запитала Настя.

— Я вже повечеряла. Раніше, — не стала зізнаватися, що її також нудить.

Лисичка поцілувала сестру і, побажавши доброї ночі, пішла до себе. Лія прибрала зі столу, помила посуд і пішла до ванної, щоб освіжитися від пережитого. Зайшовши до своєї кімнати, побачила Янгола, який чекав на неї.

— Якщо хочеш, я зникну. Розумію, що ти маєш все це пережити.

Лія підійшла до нього і торкнулася. Відчула тепло, турботу, розуміння і любов. Світло добра залило її і все інше відійшло на задній план. Пройшла нудота і втома, яку перейняла від сестри. Стало так добре, що відпускати Янгола їй не хотілося.

— Ти можеш на деякий час прибрати крила?

Колас розумів, чому вона просить про це, але повинен був відмовити. Пояснив це тим, що зараз вона вразлива і має пристосуватися до нових здібностей, тому йому зараз краще залишити крила. Бодай на недовго. Лія погодилася, хоча їй кортіло ще раз відчути те, що відчула у коридорі, коли потрапила в обійми чоловіка. Чи то були її почуття, чи його? А може спільні? Вона застигла на мить біля ліжка і запитала те, що бентежило її.

— Ти знаєш те, що я намагаюся пригадати? — запитала Лія, розстеляючи постіль.

— Так, — відповів Колас і сів у крісло. 

Він — Янгол і говорити неправду не може, як це спокійно роблять смертні, вважаючи, що це на благо.

— Але я маю все згадати сама. Так?

— Так.

— Ти вже відповідаєш як Вони! — посміхнулася Лія, знаючи, що дійсно, він не може розказати її спогади, тільки вона сама має пригадати. Тоді все відбудеться так, як має бути, а прискорювати події не можна, це може змінити порядок речей і подій.

Лія все ще відчувала сестру, навмисно концентруючись на її відчуттях. І весь цей час намагалася опанувати свої почуття та стримати нудоту. Колас спостерігав за цим, а потім сказав:

— Дозволь, я допоможу, — побачивши стверджувальний кивок Лії, продовжив, — Ти намагаєшся відсторонитися від почуттів сестри, а маєш їх прийняти. Її, так би мовити, страждання заважають тобі ясно мислити і тому ти не приймаєш їх. Не намагайся "лікувати" її, бо такої сили ти ще не маєш. Просто прийми те, що відчуваєш і намагайся усвідомити, що то належить їй, а не тобі. Спробуй.    

Дівчина подякувала та після того, як Лисичка заснула, сама задрімала, так і не опанувавши свої почуття. Завтра спробує заново. Колас, дочекався, коли дівчина повністю порине в сон, підійшов до неї і поклав свою руку на її чоло, заплющив очі і зцілив її. Вона посміхнулась уві сні і він тихенько прибрав руку. Та паніка, яка охопила сьогодні Лію могла нашкодити їй і відтягнути процес трансформації, тому він і втрутився. Його попереджали, що він не має права на будь-який вплив, окрім порад і настанов, але Архангел знали про те, що час від часу Колас діє самостійно. Ще ніколи дії Коласа не шкодили, тому не заважали йому, тобто робили вигляд, що не помічвють...