1. Свобода Вибору

Вона стояла у порожньому офісі небесної канцелярії, де провела зі своїми Янголами багато часу. Згадувала минуле і посміхалася сама собі. Невже все скінчено? Невже вона більше ніколи не побачить турботливого Філа та занадто самостійного Коласа? Згадала першу зустріч з Коласом і задумливо кивнула головою, підтверджуючи свої здогадки, що рішення, яке він прийняв тоді, певним чином вплине і на неї саму.

Та зараз вона була рішуче налаштована і чекала на Архангела, щоб засвідчити її рішення і отримати останні настанови. Вони матеріалізувалися позаду неї і вона, посміхнувшись, повернулася. Її рівень дозволяє знаходитись поруч із Архангелами без шкоди для її сил. Рафаїл - її наставник і провідник, тому вона завжди була рада таким, вже не частим, зустрічам з Ними.    

Вираз обличчя Архангела насторожив Лію. Таким вона Їх ще ніколи не бачила, тому її посмішка зникла і, не сказавши ні слова, дивилася наставнику в очі, які постійно змінювали колір, не давши Лії жодного шансу відчути, що саме випромінює Рафаїл — смуток, радість, турботу, любов, тривгу... Почуття змінювались переливами різнокольорових очей.         

— Слухаю тебе, Ліє. Яке твоє рішення? — металевим голосом відбилося в її голові.  

— Земне втілення! — впевнено, не роздумуючи, відповіла Лія, дивлячись прямо в очі своєму наставнику, — Я обираю земне життя і приймаю Вашу пропозицію.

— Ми вдячні тобі, та маємо впевнитися, що ти розумієш зміст своєї місії та свідомо обираєш цей шлях. Саме тому Ми даємо тобі час на роздуми, порушуючи деякі правила. 

Головним правилом, яке порушив Арханхел цей єдиний і останній раз, було дати Лії час на роздуми. Адже найправильніші рішення приймаються спонтанно. Рафаїл знав Лію від початку часів, тому й скористався своїми повноваженнями, щоб дати їй можливість зважити та усвідомити все, що на неї чекає.            

Лія не роздумувала, не вагалася, а керувалася почуттями, як завжди звикла робити.

Так, вона чітко розуміла, що зараз її місце там, серед звичайних людей. Вона дуже довго перебувала серед них в якості невидимого помічника і бачила все на власні очі. Люди, заморочені власним розумом, відвернулися від Творця і її складна місія — повернути віру, навернути людей до божественного, до блага, до насолоди життям. Люди звикли страждати і не знають, до чого це призводить. У всіх негараздах бачуть якусь кару і страждають від цього ще більше. Природні катаклізми, епідемії, війни — це все результат людських страждань. І навпаки, від внутрішніх страждань і конфліктів випливають конфлікти ззовні. І так до бескінечності.

Але тепер вона матиме інший вплив на людей, зовсім не схожий на янгольський. Зазвичай Янголи допомагають людям не втручаючись, а ті розуміють підказку на рівні інтуїції, ледь видимого знаку чи знамення. Та не всі реагують і звертають на це увагу. Потрапивши серед люди, Лія матиме більш реальний вплив, зрозуміліший для них. Але для цього вона сама має бути людиною.

— Тобі буде складно. Дуже складно, Ліє. Людиною бути важче, ніж тобі може здатися... Маю попередити тебе про наслідки, — Архангел зробив паузу, поглянувши на неї, зчитуючи емоції, і продовжив, — Ти матимеш інші почуття, не такі, як у Янголів. Ти забудеш відчуття безпричинної любові, милосердя і співчуття. З людським тілом ти здобудеш біль, страждання, страхи, спокуси, відчуття голоду, спраги, холоду. Але не все так похмуро. Разом з переліченим грузом, на противагу, ти також отримаєш відчуття щастя, радості, задоволення, насолоди тощо. Емоції вируватимуть і це заважатиме тобі. Або навпаки, допомагатиме. Ми цього не знаємо напевно. Навіть Ми не можемо цього знати. Будь уважна до випадковостей, бо вони закономірні. Всі люди, яких ти зустрінеш на своєму шляху — не випадкові. Ти маєш вплинути на них, навчити їх та навчитися сама. Це буде безцінний досвід, як для них, так і для тебе. Якщо все зробиш правильно, вознесешся сама і станеш провідником для всіх тих людей. Вони, повернувши свою віру, опиняться в Світлі. Ти готова?

— А якщо я схиблю і не виконаю, покладену на мене, таку відповідальну місію? — запитала Лія, тому що знала, що, ставши людиною, забуде своє янгольське минуле, як всі люди забувають про те, навіщо прийшли на землю.  

Це бентежило її. Стати людиною — не біда, а от згадати, хто ти насправді і зробити те, задля чого ти народився — справжнє випробування. Не те, щоб Лія була нерішучою або боялася відповідальності, але ж людиною вона ніколи не була і не знає, як це.        

— Тоді будеш знову і знову перероджуватися, втілюватися раз за разом та служити на землі допоки не виконаєш свою місію. Ми покажемо тобі дещо, —  рука піднялася і показала на двері, запрошуючи піти, — Ти зрозумієш.  

Вони вийшли і пішли по довгому коридору у ту частину канцелярії, куди Янголам було заборонено заходити. Архангел підвів її до скляної стіни і спитав, що вона бачить. Лія подивилася вниз і посміхнулася. Там вона побачила той прекрасний світ, у який збирається потрапити.      

— Що можеш сказати, Ліє? — немов екзаменатор на іспиті запитав наставник.    

— Ідеальний Світ. Все створене Творцем — досконале, — натхненно відповіла, не відводячи очей від світу людей.     

— Ти забудеш і про це. Як і всі інші люди, ти почнеш ділити світ на добре й погане. Бо люди влаштовані саме так. Та коли ти "прокинешся" і все згадаєш, тобі доведеться переконати у цьому інших людей, які звикли страждати, не помічаючи прекрасного, забувши, що вони досконалі, бо походять від Творця.  

— Як мені переконати їх? — майже пошепки запитала, здається, сама в себе.

— Ти знатимеш, як це зробити. Кожна людина індивідуальна і немає єдиної формули, щоб навчити всіх гуртом припинити навмисно страждати і почати насолоджуватися життям, — трохи подумавши, продовжив: — Якби Ми не були впевнені у твоїй компетенції, то знайшли би іншого кандидата. Ти зробиш все правильно, Ми впевнені. А зараз продовжимо.