Данило взяв мене за руку і провів через портал. Думала щось відчую. Рівним рахунком нічого! Немов через двері пройшла.
— Хм, ти нічого не відчула? — кивнула — Це добре. Значить ми не помилилися, і ти була готова перейти в цей світ за життя. Зараз покажу відділення. Одразу зазначимо, що ти прибула і підеш отримувати відомче житло. За одне отримаєш премію.
— Премію?
— Підйомні, іншими словами.
Одразу впадало в око, що в цій площині справді всі блондини.
— Це так незвично, я тепер не виділяюся. Я тепер як усі...
— Колір волосся не робить нас однаковими.
У відділенні до нас першою підійшла миловидна дівчина з блакитними очима. Данило її ніжно обійняв і поцілував у губи. Ми пішли далі коридором до загальної зали.
— Це моя дружина Наталка. Таша це Анжеліка, наша новенька, її підвищили і перевели в нашу площину.
— Дивно, ти завжди була такою світленькою? Очі тільки темнуваті ще.
— Я такою народилася, а очі були темнішими до вчорашнього дня.
— Я чула, ти активувала стародавній вівтар, щоб врятуватися. Адже ти могла загинути.
— За те б я врятувала свою душу від рабства.
— Таша, Анжеліка займається викриттям корпорації МИР, вам буде про що поговорити. Думаю навіть будете працювати разом.
— Тобі скільки років?
— Двадцять п'ять.
Данило спіткнувся і з подивом подивився на мене.
— Ти повинна ще в академії вчитися!
— Я її закінчила десять років тому.
— Дівчинка вундеркінд, — сказав високий чоловік, який підійшов до нас. — Потрібно було її справу для початку почитати. Радий тебе бачити в нашому відділі, я капітан Шон Гейб.
Я кивнула на знак привітання.
— Ніл відведи її в кадровий відділ насамперед, нехай їй новий значок видадуть. Потім у бухгалтерію картку з підйомами. На неї ж будеш зарплату отримувати. Потім поїдеш вибирати службову квартиру. На даний момент вільно п'ять варіантів.
— Навіть адреси є?
Капітан посміхнувся схвально. Дав мені листок брошури. На ній були фотографії квартир і адреси.
— Ось цей варіант найкращий. Будеш сусідами з Нілом і Ташею. Але доведеться заїхати за цією адресою і поспілкуватися з Тіном Ніроном, він наглядає за квартирами і чистотою в них. Квартири мебльовані і є весь необхідний текстиль, техніка і посуд. Загалом все, щоб одразу заїжджати і жити.
— Звучить все дуже добре, але відчуваю якийсь великий підступ.
Мої нові колеги переглянулися з нерозумінням.
— Гаразд розберуся на місці. А де можна на деякий час залишити сумку?
— У мене в кабінеті, — сказав Данило. — Я буду твоїм куратором найближчий рік.
Далі був кадровий відділ і бухгалтерія. А потім я поїхали на таксі до пана Тіна. Виявився якийсь дешевий готель, на кшталт того, що здають номери на один день або на одну годину. І ззовні був нітрохи не кращий, ніж зсередини. А я думала, що таке місце може бути тільки в нас у середній площині в неблагополучному районі. Вийшла з таксі й увімкнула в телефоні диктофон при вході в готель.
Одразу було чути голоси і лайку. Хтось когось посилав. А той так само грубо відповідав і вимагав собі номер. Почувся звук як кинули ключі. Мабуть домовилися.
— Добрий день.
— Уже, мабуть, вечір.
— Ви Тін Нірон?
— Я.
— Мене до вас відправили отримати ключі від службової квартири.
На мене уважно подивилися і зі зневагою сказали:
— Нічним метеликам службові квартири не дають. Але можеш попрацювати сьогодні у мене в готелі, буде для тебе з десяток хороших клієнтів.
— Це дурний жарт, пане Тін, капітан Шон Гейб мене направив до вас.
— Не пудри мені мізки, повія, зараз викличу копів і їм будеш брехати далі.
— Викликайте, — сказала спокійно.
— Тін, я чув ти сказав нічний метелик залетів до нас?
Я подивилася на того, хто говорив, блондин із декількома темними пасмами. Це погана ознака. Він оступився і не одноразово. Тож це відобразилося на його енергетиці й на волоссі.
— Мила дівчинка. Скільки ти береш?
— Говорила я їм, про підступ.
Сказала я це тихо і пішла геть. На вулиці відійшла від готелю буквально десять метрів, коли зупинилася машина служби правопорядку. В офіцерів волосся чисте без темних плям.
— На тебе надійшла заява про неправомірну поведінку. Доведеться проїхати у відділок і розібратися. І встановити твою особу.
— Мою особу можна перевірити і зараз, — сказала я трохи різко, — документи у мене з собою. Ви не заперечуєте, я їх дістану з правої кишені?
Мені кивнули. Я повільно дістала посвідчення і значок. Хлопці почухали маківки, побачивши документи і значок.
— Чому тоді волосся коротке?
— Обрізали мені хвіст, що залишився, довелося облагородити. І сказали мій пушок тут швидко відросте.
Я йдучи коридором готелю на вихід відправила Данилу запис розмови з Тіном Ніроном. І вже коли мої документи перевірили отримала його дзвінок.
— Ти де?
— Біля готелю, у якому цей мутний тип працює. Він викликав машину, ми з хлопцями вже мило поспілкувалися.
— Дай мені одного з цих милих хлопців, — почула тихий рик.
— На, — сказала найближчому офіцеру.
Далі я не чула, що Данило говорив, але офіцер зблід. А на мене насторожено подивився, немов я змія отруйна. Після повернув телефон і пішов у готель. За п'ять хвилин вибіг Тін і одразу запричитав:
— Ну що ж ти відразу не сказала, що твій куратор Ніл.
— Я сказала про капітана, цього було мало. І ви мені не повірили і зарахували до повій.
Обидва офіцери напружилися. А на Тіна було шкода дивитися. А ще за п'ять хвилин зупинилася машина і вийшов Данило та капітан Шон Гейб.
— Звільнений, — сказав капітан Тіну, — щодо тебе вже збирається комісія розслідувати твою роботу. А цей готель, який не повинен працювати, а повинен перебувати на капітальному ремонті, тепер потрібно перетрусити. Поруч зупинилася ще більше десятка машин правопорядку і вийшло багато офіцерів. Які швидко стали заходити в готель. А частина оточила будівлю.
#325 в Фентезі
#72 в Міське фентезі
#1281 в Любовні романи
#321 в Любовне фентезі
таємниця минулого, магія та небезпечні пригоди, смілива героїня
Відредаговано: 19.08.2024