8

Зранку водяні комірки повернулися у містечко Річерро, там, де їхня рідна річка, бо злякалися, що коли закінчиться дія рослини, то вони помруть, а у іншу річку вони не мають права селитися, є такий закон. Якщо у річці живуть інші комірки, то вони можуть убити чужинців, а якщо не живуть, то більше пощастить, проживуть у новій річці пів року, а потім річки з'єднаються під Землею, їх знайдуть комірки з їхньої річки і це теж означає смерть. У житті комірок є багато незрозумілих для інших законів і правил. Кожна комірка їх дотримується, мало хто порушує.

Яна зранку телепортувалася до свого будинку у лісі, там уже всі прокинулися, поїли і готують щось на обід, витерли пилюку, яка накопичилася за відсутності тут господині. Тут присутні Параскева, Михайло, Віка, Ян і Роман. 

Дівчина з'явилася прямо перед Юрченками, вони аж зойкнули.

- Яно, не лякай нас так. Учора Яків нас також налякав своєю несподіваною появою, тільки уночі, - сказала Віка, вона підійшла до Яни.

- Всім доброго ранку, вибачте, я не хотіла вас лякати. 

- Нічого, переживемо. Я сьогодні говорила із ловцем всяких небезпечних істот, він пообіцяв, що до вечора водяні комірки повернуться у річку. Він їх спіймає і введе в організм рідину, яка нейтралізує дію рослини, за допомогою якої вони залишилися на суші.

- А хіба комірки йому не нашкодять?

- У нього є методи для того, щоб їх впіймати. А ще у Остапа є команда прмічників.

- Сподіваюся на це. Я б хотіла поговорити вами, Параскево, наодинці. 

- Про що? - запитала жінка.

- Ходімо на вулицю і дізнаєтеся. 

Коли жінка і дівчина вийшли на вулицю і відійшли на таку відстань, що їх ніхто не почує, то Яна запитала:

- Навіщо ви попросили Віку, щоб вона мене навчала?

- Я хочу, щоб ти розвивала свій дар і не марнувала його, як твій прадідусь. 

- Мені дідусь Толя розповідав, що ви із моїм прадідусем Степаном зустрічалися, потім він зустрів прабабусю Оксану і покинув вас заради неї. 

- У твого дідуся неправильна інформація. Степан покинув мене не заради Оксани, а заради Килини. Вони зустрічалися рік, у них навіть весілля мало бути, але Килина обрала іншого чарівника і перед весіллям його покинула. А через п'ять років після цього твій прадідусь зустрів Оксану.

Яна повернулася до Параскеви і вже з натиском у наказовому тоні сказала:

- Кажіть правду, навіщо ви просили Віку, щоб вона мене навчала.

- Я не забула Степана, тому на пам'ять про нього вирішила тобі допомогти.

Яна відвела погляд і Параскева запитала:

- А що було останні хвилин п'ять?

- Я дізналася від вас правду, повернемося до ваших.

Параскева і Яна зайшли у будинок, всі присутні зацікавлено на них дивляться.