1

Дівчина вийшла із будинку, вона середнього зросту, ні худа, ні струнка, має довге волосся, зараз заплетене у косу, вона шатенка,  зеленоока, обличчя правильної форми, тільки ніс трохи завеликий, але він не псує загальної краси. Одягнена у сині джинси, такого ж кольрк джинсівку і кросівки. Яна тримає у руках кошик, вийшла по гриби і ягоди.

Вона живе у лісі уже два роки, бо у неї проявилися надзвичайні здібності, Яна не хоче нікого лякати. Вона може телепортуватися, дуже добре бачити у темряві, нагрівати будь що.

Дівчина зриває ягоди із куща, раптом побачила незнайому жінку, вона нижча за Яну, має зморшки на обличчі, волосся руде, Яна подумала, що воно пофарбоване, очі жінки блакитні. Одягнена незнайомка у рожеву довгу сукню, волосся заплетене навколо голови. 

- Добрий день. Це ти Зоря Яна Максимівна?

- Добрий день, так, це я. А хто ви і звідки мене знаєте?

- Я Юрченко Параскева Федорівна, знала твого прадідуся Степана.

Яна не повірила, бо жінці на вигляд не більше п'ятдесяти років, а її прадідусю мало б бути сто п'ять років, він помер два роки тому.

- Твій прадідусь Степан помер у сто три роки, саме тоді почали проявлятися твої надзвичайні здібності. Він прожив дуже довге життя для звичайних людей, але закоротке для чарівників, таких як ми з тобою. Твій прадідусь обміняв дуже довге життя чарівника на кохання до твоєї прабабусі Оксани, потім у них народився син Анатолій, а він одружився із твоєю бабусею Василиною, вона звичайна людина. Мені, до речі, сто десять років. Твій прадідусь по маминій лінії Дем'ян відмовився від свого дару, одружився із звичайною дівчиною Павилиною, у них народився син Віктор, який одружився із сиротою Софією, а у них народилася донька Поліна, твоя мама. Твої батьки теж звичайні люди. І тільки у тобі проявилися здібності. Тепер ти розвивай їх. Завтра до тебе прийде моя правнучка Віка, вона тебе всьому навчить. Все, мені пора.

Параскева зникла, а Яна продовжила збирати ягоди і гриби. Що буде завтра покаже новий день.