Ти будеш поряд?

Не варто намагатися позбавитися від спогадів, потрібно навчитися жити з ними

Майк Енслін

Роза вже давно спала й Лора вирішила трохи прогулятись нічним садом. Вона накинула на плечі м'яку накидку й вийшла з кімнати. 

Підходячи до задніх дверей, що вели до саду, у двері з головного входу хтось постукав. Лора попрямувала туди. 

- Хто там? - запитала дівчина своїм писклявим голосом.

- Я Марк, кхм..., я від Зака. Ну того, що психологом працює. Він тут просив привезти вам лист з рецептом на ліки, - пояснив хлопець, що стояв за дверима.

"Так пізно Заку знадобилось передавати мені рецепт", - подумалось Лорі.

Дівчина відкрила двері й протягнула руку за аркушем.

- Кошеня?!, - вигукнув хлопець.

"Чорт!"

- Мене звуть Лора, а не кошеня, - твердим голосом відповіла дівчина.

- А, ну тобто...., - було чути, що хлопець сильно хвилюється

- Якщо ти приїхав сюди, щоби вибачитись за випадок з мотоциклом, то не варто було. Там моєї вини було теж достатньо!, - дівчина збиралась закрити двері.

- Що? Ні! Тобто не те, щоб я не відчував провини, але я не знав куди їхав..., - її "недовбивця" був дуже емоційним, що розсмішило Лору й вона хіхікнула.

- Що смішного?, - запитав хлопець.

- А, не звертай уваги... Як це ти не знав куди їхав? Забув де мало не вбив і себе, і мене?

- Так, забув... Я в той вечір випив зайво...., - але хлопцю не вдалось договорити до кінця, бо Лора почала кричати на нього.

- ЩО?! Випив?? Телепень! Бовдур! Ти ледь не розкатав мене по асфальту! 

Якийсь час хлопець просто стояв й не міг повірити, що з уст такої ніжної та тендітної дівчини можуть зриватись такі слова. А її голос, зазвичай мелодійний, став грубим. 

- Чого мовчиш?! - Лора вже не кричала, але її голос тремтів від злості.

- Я...Я Марк, і я хотів би вибачитись перед тобою. Я не знав, що ти не бачиш, - Марк опустив голову.

- Звідки ти це знаєш? Хоча можеш не відповідати! Дідько, Зак! - дівчина вжила ще кілька слів, які б навіть у незалежних виданнях не пройшли б цензуру.

- Проходь в будинок, Марк!, - Лора зробила дивний наголос на його ім'я, але це хлопцю навіть сподобалось.

ХОХОХО мої любі) Довго ж я не появлялась. Але я тут, і я для вас! Пишу, придумовую і ще раз пишу!

Довго не публікувала частини, бо не було музи... Мене це дуже засмучувало, тому я не наважувалась писати хоча б одне слово!

Та осінь зафарбовує усе в червоно-помаранчеві кольори, а моя муза торкається моїх думок. 

Як вам "ніжна" Лора? Пробачить Марку водіння в нетверезому вигляді? Чи "казнить, нельзя помиловать"?

Люблю Вас, 

МБліст