- Лікаря! Лікаря! Швидше!

Плітки були основною розвагою для нудьгуючих наложниць у палаці. Одну маленьку помилку дівчата могли обговорювати два дні поспіль і тільки на третій забути про це. Одного разу одна зі служниць Гюльфем-хатун наступила на поділ своєї сукні та, вхопившись за руку однієї з наложниць, у спробах утримати рівновагу, потягла бідолашну за собою. Вони, обіймаючись, впали на підлогу з таким гуркотом і криком, що налякали не тільки дівчат у головній кімнаті, а й калфу, що проходила повз. Налякане обличчя калфи проскакувало в розмовах між дівчатами десь тиждень, а з винуватиці всього, що сталося, глузували тижнів зо два.

Ця ж ситуація була в рази серйознішою. І обговорювати це будуть місяці два.

- Айше! Ти не повіриш що я...

 - Що?

- Знаєш ту, що минулого тижня новою фавориткою стала?

- Назенін Хатун?

- Так. Це через неї такий галас зранку. Кажуть, вона посварилася з Махідевран Султан, а потім штовхнула її зі сходів! Через це султанша дитину втратила!

- Це дівчисько з глузду з'їхало? Провела кілька ночей у покоях шехзаде і вже таке думає про себе. Ніби султаншею стала!

- Бідна Махідевран Султан!

***

Зранку на Валентину Лебідь чекала надважлива місія: розбудити її найкращу подругу й за сумісництвом сусідку Ганну, змусити одягнутися в щось більш-менш пристойне й поїсти ще щось, окрім кави, а потім із чистою душею випровадити на вулицю; ні, Валентина робить це не з власної забаганки, щоб насолодитися стражданнями безневинної людини, а на прохання раніше озвученої подруги. Та вчора весь вечір скиглила: мовляв, так і так, викладач терпіти не може тих, хто запізнюється, хоч би якими причинами студент виправдовувався; розбуди мене, добра людинко, тобі ж не важко. Валя сперечатися не стала і погодилася.

 За звичкою схопилася з ліжка ні світ, ні зоря, заварила кави, перекусила і сіла на кухні за ноутбук - перевіряти пошту, і, вже дописуючи відповідь на четвертий лист у списку, зрозуміла, що зовсім забула про Аню. Часу було обмаль, тому, відкинувши найдовші за часом способи побудки, перейшла одразу до радикальних методів.

- Темна нічка гори вкри-и-ила, полонину всю зали-и-ила. А в ній постать сніжнобіла-а-а. Гуцул Ксеню в ній впізнав!

- Валько, припини кричати з самого ранку! Дай людям поспати...

Невдячна Аня кинула у свою рятівницю подушку, від якої та благополучно ухилилася, і застрибала по кімнаті з подвійною силою.

- Він дивився в очі сині, тихо спершись на соснині.І слова ніжні, любовні, він до неї промовляв!

Оскільки весь бойовий запас соня витратила, їй було більше нічим кидатися, тож довелося вставати й битися з ворогом, що нещадно порушив її сон, врукопашну.

- Гуцулко Ксе-е-ню! 

- Іди сюди, жайворонок, зараз сова покаже тобі де раки зимують!

- Відставити зоопарк! Нас же потім виселять!

Із войовничим кличем «Стояти, чудовисько!» Анька спробувала схопити свій будильник на ніжках, але її нога заплуталася в покривалі, через що дівчина полетіла вниз.

- З добрим ранком, пані, - солоденько протягнула Валентина, і тут же була нагороджена спопеляючим поглядом. - Сама ж просила розбудити тебе. Хочеш простояти всю пару в коридорі?

Аня засмучено захрипіла і поповзла у ванну приводити себе до ладу до тортур, які ще мають назву «Вища математика». Валентина на це тільки похитала головою, згадуючи свої веселі роки життя студента. Від спогадів, що нахлинули, вона аж здригнулася. Ні, пережити таке ще раз вона не погодилася б і за мільярд... Чи що там пропонують учасникам експериментів? Хоча відмовлятися від можливості підзаробити нерозумно в теперішній ситуації.

У ноутбуці лаялися Махідевран і Хюррем, а Валя, хоч і дивилася в екран, але продовжувала думати про своє. Проблема заробітку грошей хвилювала її більше, ніж волання цих двох нероб. Ех, як же добре вони жили. От чого їм весь час не вистачає? Живуть у розкоші, не голодують, носять гарний одяг, ніякої важкої праці... І повноцінний здоровий сон.

Вона широко позіхнула. Так, Валі точно треба поспати і начхати, що надворі ясний день - вихідний на те й створений, щоб відпочивати.

 Взяти відгул на два дні і як слід відіспатися було прекрасною ідеєю, адже всі свята їй довелося провести на роботі і кола під очима стали ще більшими.
Уже засинаючи, дівчина розмірковувала про життя наложниці. Є ж і мінуси. Наприклад, завжди слухатися чоловіка, якому ти належиш, не мати права вибору... І цей список можна продовжувати до нескінченності. Можливо, і вона колись заживе так, треба тільки постаратися і працювати, дуже багато працювати.

- Пані!

Наступного ранку - Валя навіть не впевнена, чи вважається це ранком, бо не могла перевірити час на телефоні, адже його ніде не було - вона прокидається від чиїхось криків. Голос здавався їй знайомим, але, перебуваючи в напівсонному стані, що-небудь зрозуміти було просто нереально - мозок відмовлявся нормально функціонувати, і вона просто мовчки сиділа на ліжку і навіть не намагалася розібрати, про що лепече настирливий голос.

Що сталося? Стан зараз такий, нібито вона вирішила за раз перепробувати весь алкоголь світу: перед очима все пливе, в голові хтось настирливо бив у дзвін, мабуть таргани в голові влаштували бунт, до горла підступила нудота. Тільки от... не пила вона. Навіть із квартири не виходила! Тоді що сталося? Викрали, зв'язали, закрили в підвалі і будуть катувати? Яку суму грошей як викуп потрібно буде заплатити її батькам, щоб врятувати? О-ох, потрібно було сказати їм, де вона ховає гроші на чорний день, бо ось він - чорний день! Вони ж не знайдуть ніколи, що-що, а ховати щось Валя вміла завжди, навіть від себе самої.

- Пані!

Її почали трусити. Нудота все не проходила. Валентина роздратовано відштовхнула цю людину і різко сіла. Виявляється, вона лежала на широченному ліжку. Таке ліжко за всього бажання в їхню з Анькою орендовану квартиру вони б не помістили. Та й де б його взяли? Напевно воно коштує цілий статок. Теорія про викрадення стала сипатися немов картковий будиночок: обстановка навколо не нагадувала лігво бандюганів, руки були вільні, мотузки або кайдани були відсутні. Заручників так не залишають.