Я хочу відчути

Я не впускаю нікого в своє серце. А який сенс? Його знову розіб'ють... Тому я звик бути байдужим.

Марк сидів на барному стільці й помічав як напівроздіті пані кидали погляди в його сторону. Та йому було плювати, він тут сидить, просто щоби випити.

- Привіт, друже! - чиясь маленька рука лягла на його плече. - Чому сумуєш?

"Починається" - подумав Марк.

- Я не зацікавлений в знайомстві з тобою, - буркнув він.

- Зате зацікавлена я! Мене звуть Вал, - дівчина протягнула свою руку до Марка.

- Що ж , Вал, - хлопець проігнорував протягнуту руку, й підвів очі на дівчину. Вона була доволі симпатична. В будь-який інший день, Марк з радістю познайомився. Але не сьогодні. - Не хочу повторювати, але все ж доведеться! Я. Не. Зацікавлений.

Дівчина ще якусь мить подивилась на нього, певно, шукаючи причину відмови, й, повернувшись на підборах пішла геть та загубилась у натовпі спітнілих тіл.

Марк підняв склянку з віскі й випив його залпом. Напій обпік горло, зате це відволікало хлопця від минулого, яке завжди його наганяло. Особливо сьогодні.

...4 роки тому...

- Мамо, мамоо, - я завжди повідомляв матір, коли приходив додому.

Вона завжди відгукувалась. Але не сьогодні.

- Мамоо, твій син прийшов голодний! Мамо... - язайшов до маминої кімнати, але її там не було. Я вже мав виходити, але звернув увагу на листок причеплений до зеркала.

Що більше я читав, тим більше меня трясло.

Як вона могла? З того моменту я перестав відчувати!

Назавжди!