Страх чи задоволення

Вчора ми швидко добралися додому , я була така втомлена , що забула спитати маму на яку годину в них літак .

Тому я швидко встала  з ліжка , пішла до ванни , там вмила обличчя чим і розслабила його. Одягнувши вільне молочне плаття вище колін , я поспіхом вийшла із кімнати й непомітила , як наткнулась на Ніка . Я хотіла швидко відступити назад , та він  видався спритнішим за мене , тому ще блище притягнув мене до себе , й таким чином ми опинилися надто близько один до одного - це називається небезбезна відстань .

Спочатку я подумала , що Нік сонний , тому зараз відпустить , та він зовсім не збирається цього робити . І тут я вже вкотре відчуваю його гарячі руки на моїй талії , та цього разу вони не просто охоплююють її , а помалу зїджають нижне .

І я б з великою охотою заперечила йому це робити , та серце казало інше , воно хоче щоб він продовжував ! Здається саме в цей момент він може робити зі мною все , що захоче . 

І тут я відчуваю легкі і ніжні дотики , які сковзають по моїй нозі вдолину , а потім повертаються вгору під пляття , та саме в цей момент я відчуваю його пальці на моїх стегнах . Я бачу як він дивиться на мене , а тоді його погляд повільно спрямовується на моїх губах . І ми все блище , і блище стаємо один до одного . Зараз я відчуваю його дихання на моїх губах . Цей момент такий тягучий , що мене починає нити в животі , метеликі які прокинулися , то стихають , то спалахують наново . 

-- Чому ? - враз запитує Нік 

-- Що , чому ? - кажу я .

-- Чому ти вчора сиділа з тим типом , а зараз дозволяєш торкатися тебе , хоча ти маєш хлопця , чи твоя мама збрехала про нього ?

І я знову відчуваю , як він ніжно і повільно стискає мої  стегна так , що всерединв я палаю , і не можу вимовити бодай слово .

-- Я розійшлась з Деном , тому ніякого хлопця у мене не має .

-- Тобто розійшлась ?

Він забирає руки з під мого пляття , і трохи відходить . Хоча ця дистанція між нами й досі небезпечна .

-- А так , розійшлась , порвала , як можуть покитади людей !?

-- Чому ? - з хитро переможною посмішкою запитує він .

-- Тому що він мені зрадив .

-- Нічого собі , поворот такий .

І я бачу , що він ще хоче щось сказати , та з низу нас хтось гукає , і ми ледь оговтавшись смускаємось . Зійшовши я бачу маму і Тома , а поруч дві валізи , та одна сумка .

-- Мамо чому ти не сказала мені , що ви їдете сьогодні ?

-- Ну , всі ми вчора були втомлені , та й якось вилетіло з голови .

-- До того ж літак на 10:30 , а зара тільки 09:19 , тому ще є час попрощатись .

Це жах , це повний жах . Згадай Елло , що коїлося 5 хвилин тому на горі , я просто таки палала від Ніка , а що буде кожного ранку цілий тиждень , я навіть собі уявити боюсь .

-- Елло , ти тут ? - запитує мама , махаючи мені руками перед обличчям .

-- А так мамо , просто задумалась .

-- Ну що , будемо  прощатися , і простягає мені руки запрошуючи у свої обійми довго не думаючи я  обіймаю маму , а Нік Тома , потім ми міняємо партнерами , і коли я біймаю Тома , то відчуваю на ньому запах Ніка , здається такий рідний і "Мій" . Гей , стоп , Елло ти про що думаєш , потрібно припиняти думати про таке , хоч добре , що це тільки  думки.

-- Ми проводимо їх до самих воріт будинку , і коли чорне Audi зникає за рогом вулиці , Нік запитує .

-- Ну що моя дорога Елло , можеш вже обирати зручну позу !

-- Можеш не перейматися , позу я знайду , але чи знайдеш ти нині ту , яка тебе добряче задовільнить тебе , під час твого вечірнього процесу . 

-- Вона вже знайшлась ! - на останок кидає він .

 Та все ж  гордою посмішкою на обличчі , я повертаюсь в будинок , і йду на кухню щоб поснідати , а Нік прямує слідом за мною.