Проїхавши чудове місто , ми повертаємо за крутий поворот , і проїджаємо повж багато красивих і великих будинків. От чого-чого , а такого я уявити собі не могла . Машина зупиняється біля високого паркану , який одразу відчиняється і мама заїджє на подвір'я.
- Ось і приїхали , каже вона.
Я довго ще вдивляюсь у великий будинок перед нами , та потім оговтуюсь і виходжу за мамою із авто. Неповірете , але мене спершу зустрічають помічники , а за ними стоїть Том , Том Девіз. Він підходить до мами і цілує її в щоку , так як тут є я , на щось більше вони не спроможні.
- Знайомся Елло , це Том Девіз.
- Рада познайомитись , нарешті витискаю з себе я !
- Це Елла , також представляє мене мама.
- Дуже приємно , мама багато про тебе розповідала . І можеш називати мене просто Том .
- Так звичайно , відповідаю я.
- А де Нік ? запитує мама.
І тут я ще в більшому шоці , бо мене ніхто не попереджав про якогось Ніка.
- А так, він ще не повернувся , сьогодні в них завалений день, але скоро має бути .
І тут мама каже того , чого я аж ніяк не очікувала.
- Доречі , Елло Нік твій зведений брат , я не казала тобі тому , що не хотіла руйнувати те , що ти собі запланувала , але ти не переживай він зовсім спокійний , і дуже дружелюбний.
І тут я стою в повному шоці.
- Добре дівчата , ще встигнете наговоритись , йдемо краще ми з мамою покажемо тобі твою кімнату . - каже Том.
- Ну що ж пішли , відповідаю я , та чую як із-за спини Том гукає до якогось Антоніо , щоб він забрав мою валізу . Чому тільки мою? Тому що мамині речі вже перевезли , а мені сказали про це вже на другий день.
- Та я навіть уявити собі не могла , як зміниться моє життя після того як я переступлю поріг цього дому.
І я заходжу у великий будинок , видно одразу , що слово "Бідний" їм не личить , а потім мені показали шикарну вітальню , і неймовірну кухню , а ще тут є басейн . Знаєте я чомусь й не сумнівалася , що мене тут чекає здивування. Потім мама повела мене на другий поверх , і показала мені мою кімнату. Вона була в оливковому кольорі , і з дуже пратичними меблями , тут вони постаралися , і звичайно я бачу великий гардероб. Та це таке.
І тут мама повертається до мене.
- Елло я сподіваюся тобі подобається , адже я вибирала все у твоєму стилі , і незважай на Ніка , хоча він не такий вже поганий.
- Дякую мамо , кімната справді красива. Хоч не така як моя , але жити можна. І я бачу як з'являється посмішка на її обличчі.
- Мамо - вигукую я!
- Що ? - і мама повертається до мене.
- Сьогодні в Стели остання вечірка, адже вона скоро поїде до Канади , тому хоче відсвяткувати з друзями .Можна я поїду до неї, зовсім на трохи , просто хочу підтримати її. І заодно побачусь з Деном ?
- Ну добре . Відповідає мама.
- Тільки до 9 повернись , тому що Нік буде в дома , і ми хочемо вас познайомити.
- Мамо ти серйозно?
- Елло до 9 і все.
- Добре , тоді я йду одягатися.
- І тебе відвезе наш водій , незабудь сказати йому адресу.
- Добре , дякую!
О боже водій , так Елло треба привикати , можливо все й не так погано. Кажу сама собі.
Спочатку я вирішла прийняти душ ,тому що дорога мене вимучила.
Тут я підходжу до гардеробу , і мене нічого не дивує , ну тобто тут все не вмоєму стилі.
Хоч добре що валізу занесли , і тут починається магія , так як там буде Ден , я одягаю чорні короткі шорти , беру чорний топ , і білу сорочку яку зав'язую в вузлик на ширині живота , і вуалля все готове . Дивлюсь у дзеркало і заздрю сама собі.
Та мене перериває дзвінок - це Стела.
- Ало , кажу я.
- Привіт , одразу відповідає вона.
- Привіт.
- Ну то що ти будеш?
- Так звичайно , я вже одяглася і буду через 15 хвилин.
- Так швидко ? Ти таксі візьмеш?
- Ні, як виявилось тут є приватний водій.
- Нічого собі , та ти крутецька. Ну добре не буду тебе затримувати , чекаю.
- Бувай , скоро буду - швидко відповідаю я.
І Стела кладе слухавку.
Я виходжу з кімнати , йду в низ кажу мамі і Тому що йду , щобуду до 9 години , вийшовши з будинку на мене вже чекало чорне Ауді , я підійшла до машини , мені з елегантністю відчинили двері, і я сіла в машину.
Їхали ми справді близько 15 хвилин.