Якщо так , то тільки "Ти"

Знайомство

Проїхавши чудове місто , ми повертаємо за крутий поворот , і проїджаємо повж багато красивих і великих будинків. От чого-чого , а такого я уявити собі не могла . Машина зупиняється біля високого паркану , який одразу відчиняється і мама заїджє на подвір'я. 

- Ось і приїхали , каже вона.

Я довго ще вдивляюсь у великий будинок перед нами , та потім оговтуюсь і виходжу за мамою із авто. Неповірете , але мене спершу зустрічають помічники , а за ними стоїть Том , Том Девіз. Він підходить до мами і цілує її в щоку , так як тут є я , на щось більше вони не спроможні. 

- Знайомся Елло , це Том Девіз.

- Рада познайомитись , нарешті витискаю з себе я !

- Це Елла , також представляє мене мама.

- Дуже приємно , мама багато про тебе розповідала . І можеш називати мене просто Том .

- Так звичайно , відповідаю я.

- А де Нік ?  запитує мама.

І тут я ще в більшому шоці , бо мене ніхто не попереджав про якогось Ніка.

- А так, він ще не повернувся , сьогодні в них завалений день, але скоро має бути .

І тут мама каже того , чого я аж ніяк не очікувала.

- Доречі , Елло Нік твій зведений брат , я не казала тобі тому , що не хотіла руйнувати те , що ти собі запланувала , але ти не переживай він зовсім спокійний , і дуже дружелюбний.

І тут я стою в повному шоці.

- Добре дівчата , ще встигнете наговоритись , йдемо краще ми з мамою  покажемо тобі твою кімнату . - каже Том.

- Ну що ж пішли , відповідаю я , та чую як із-за спини Том гукає до якогось Антоніо , щоб він забрав мою валізу . Чому тільки мою? Тому що мамині речі вже перевезли , а мені сказали про це вже на другий день.

- Та я навіть уявити собі не могла , як зміниться моє життя після того як я переступлю поріг цього дому.

І я заходжу у великий будинок , видно одразу , що слово "Бідний" їм не личить , а потім мені показали шикарну вітальню , і неймовірну кухню , а ще тут є басейн . Знаєте я чомусь й не сумнівалася , що мене тут чекає здивування. Потім мама повела мене на другий поверх , і показала мені мою кімнату. Вона була в оливковому кольорі , і з дуже пратичними меблями , тут вони постаралися , і звичайно я бачу великий гардероб. Та це таке.

І тут мама повертається до мене. 

- Елло я сподіваюся тобі подобається , адже я вибирала все у твоєму стилі , і незважай на Ніка , хоча він не такий вже поганий.

- Дякую мамо , кімната справді красива. Хоч не така як моя , але жити можна. І я бачу як з'являється посмішка на її обличчі.

- Мамо - вигукую я!

- Що ? - і мама повертається до мене.

- Сьогодні в Стели остання вечірка, адже вона скоро поїде до Канади , тому хоче відсвяткувати з друзями .Можна я поїду до неї, зовсім на трохи , просто хочу підтримати її. І заодно побачусь з Деном ?

- Ну добре .   Відповідає мама.

- Тільки до 9 повернись , тому що Нік буде в дома , і ми хочемо вас познайомити.

- Мамо ти серйозно?

- Елло до 9 і все.

- Добре , тоді я йду одягатися.

- І тебе відвезе наш водій , незабудь сказати йому адресу.

- Добре , дякую!

О боже водій , так Елло треба привикати , можливо все й не так погано. Кажу сама собі.

Спочатку я вирішла прийняти душ ,тому  що дорога мене вимучила.

Тут я підходжу до гардеробу , і мене нічого не дивує , ну тобто тут все не вмоєму стилі.

Хоч добре що валізу занесли , і тут починається магія , так як там буде Ден , я одягаю чорні короткі шорти , беру чорний топ , і білу сорочку яку зав'язую в вузлик на ширині живота , і вуалля все готове . Дивлюсь у дзеркало і заздрю сама собі.

Та мене перериває дзвінок - це Стела.

- Ало , кажу я.

- Привіт , одразу відповідає вона.

- Привіт.

- Ну то що ти будеш? 

- Так звичайно , я вже одяглася і буду через 15 хвилин.

- Так швидко ? Ти таксі візьмеш?

- Ні, як виявилось тут є приватний водій.

- Нічого собі , та ти крутецька. Ну добре не буду тебе затримувати , чекаю.

- Бувай , скоро буду - швидко відповідаю я.

І Стела кладе слухавку.

Я виходжу з кімнати , йду в низ кажу мамі і Тому що йду , щобуду до 9 години , вийшовши з будинку на мене вже чекало чорне Ауді , я підійшла до машини , мені з елегантністю відчинили двері, і я сіла в машину.

Їхали ми справді близько 15 хвилин.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше