Наступного дня Катя чекала гостей. Її подруги, Настя та Марта, з хвилини на хвилину мали прийти у її квартиру. Катя вже підготувала теплий чай та цукерки із печивом. Дівчата рідко збиралися всі утрьох, але коли це ставалося, могли годинами спілкуватися ділячись новинами, своїми планами або ідеями.
Найрідше приходила на зустрічі Марта, вона часто подорожувала, щоб робити якомога захоплюючі знімки на свій фотоапарат. Це була її робота: подорожі, пригоди і мальовничі пейзажі.
Настя теж завжди зайнята, але у неї зовсім інші причини. Ця дівчина — справжній екстраверт і постійно спілкується з багатьма новими людьми. Регулярні зустрічі, творчі проєкти, постійні ідеї та ведення блогу — це забирало у Насті весь вільний час.
Сьогодні був один із тих рідкісних днів, коли Марта приїхала з подорожі до рідного міста, а Настя зробила собі відпочинок на кілька днів, запланувавши всі зустрічі на наступний тиждень.
Катя сиділа на дивані чекаючи подруг і вже розгорнула другу цукерку, коли у двері постукали. Дівчина різко підскочила і пройшла в коридор, щоб відчинити двері, та порозі її чекала лише Настя, Марти не було.
«Невже вона знову не прийде?» — пролетіла така думка, і Настя, читаючи подругу за виразом обличчя, підтвердила цей здогад.
— Марти сьогодні не буде. Вона має відредагувати нові фотографії доки не пропустила дедлайн від замовника. — Винуватим голосом промовила Настя, ніби це була її провина.
— Але ж вона говорила, що все відредагувала. Хіба ні? — Розчаровано запитала Катя, жестом запрошуючи подругу зайти у квартиру.
— Майже все… там залишилося кілька фотографій, які вона не планувала використовувати, але в останній момент побачила у них потенціал. — Настя одночасно знімала взуття та діставала із сумки щось схоже на візитку.
— Добре, нехай так, але коли ж ми нарешті зможемо побачитися всі разом? — Катя обурено крокувала квартирою, знову сідаючи за стіл із солодощами.
Настя сіла навпроти читаючи щось на візитці, а потім передала її Каті.
— Дуже скоро. Завтра вона буде вільна, і запропонувала нам піти на вечірку, яку влаштовує Макс. Пам'ятаєш того хлопця із університету?
— Так. — Коротко відповіла Катя беручи до рук візитку і читаючи на ній адресу, де проходитиме вечірка. Це знаходиться десь за містом і здається неподалік тече річка. — Що ж це за вечірка?
— Ну, можливо не зовсім вечірка… скоріше зустріч друзів. Можливо влаштуємо пікнік, прогулянку на свіжому повітрі, або навіть вечерю біля вогнища. Я точно туди іду, і хочу, щоб ти теж прийшла. — Настіна розповідь вийшла достатньо переконливою, і варто сказати, справді викликала інтерес.
Катині думки швидко перемкнулися до вчорашнього вечора. Побачення із Артемом було неперевершеним і дівчина вже чекала запрошення на наступну зустріч, тож якщо він запропонує зустрітися завтра — доведеться відмовити. Та відмовлятися від зустрічі з подругами заради ледь знайомого, хоч і дуже симпатичного хлопця, теж неправильно. Її життя не крутиться навколо Артема, тож якщо він запросить її на побачення у цей день — вона відмовить, і перенесе зустріч із ним на пізніше.
— Добре, я теж буду завтра. Такий відпочинок мені не завадить. — Остаточно прийнявши рішення, озвучила Катя.
— От і чудово! — Радісно відповіла Настя розгортаючи цукерку.
Тема для розмови швидко змінилася, Настя розповідала про нових людей з якими вона познайомилася, про свої плани поїхати наступного місяця у сусіднє місто на концерт улюбленої музичної групи. Катя в свою чергу теж розповідала про роботу, плани на майбутнє і… про Артема. Ця тема особливо зацікавила Настю, тому питаннь було так багато, що Катя швидко втомилась від допиту, і спробувала перевести тему, на щось інше. Адже, насправді, їй майже не було що розповісти, лише зустріч із незнайомцем у кафе, чарівний вечір, який вони провели разом і незрівнянний поцілунок.
За вікном давно стемніло, а Настя саме розповідала останні новини, які з нею трапилися. Згодом, Катя провела подругу до дверей, і коли Настя пішла, на якусь мить дівчина залишилася в коридорі, тримаючи в руці візитку з адресою. Думки знову повернулися до Артема. Чи напише він? Можливо, їй варто зробити перший крок? Але думка про завтрашню зустріч із подругами відсунула все інше на другий план. Катя всміхнулася сама до себе, схопивши чашку зі столу — завтра буде хороший день.
#6324 в Любовні романи
#2587 в Сучасний любовний роман
#1513 в Сучасна проза
Відредаговано: 30.07.2025