1.7

7

Латвія вдарила з півночі через Полоцьк, дивізія Калиновського – з півдня через Гомель.

Литва перерізала коридор – зону стратегічного інтересу.

У Польщі та в самій Білорусі почалося побиття немовлят, тому що союзники спільними зусиллями замкнули вогневий котел.

Підійшла австралійська зброя, і в український Інтернаціональний Легіон стали брати адекватних мусульман із Західної Європи.

Дивізія Калиновського увійшла до Мінська.

Її бригади Литвин і Волат увійшли до Смоленська.

РДК увійшов до Бєлгорода.

ЛСР увійшов до Курська.

Грузинський Легіон увійшов в Орловську область і зупинився в одному денному переході до обласного центру.

Інтернаціональний Легіон увійшов до Россоші.

Російський телевізор увійшов у ступор.

Хтось там нявкнув: що відбувається?..

Україна сказала: ми вирівнюємо лінію фронту і створюємо санітарну зону.

Пу не було видно ніде, і кодла його теж.

Російське телебачення вийшло зі ступору. Там почалася істерика і відкриті пропозиції віддати вже хохлам Крим і Донбас, нехай забирають.

Роти із зомбіящика стали шукати, кого відправити до хохлів на переговори. Ніхто не хотів, всі боялися.

Втім, навіть найотруйніші роти вже не називали українців хохлами.

Зет-патріоти заволали: за що воювали?! – і вийшли на мітинги.

Їх гребли в автозаки і відправляли до військових частин, щоб потім відправити на фронт, захищати Орел і Тулу.

У частинах зет-активісти отримували зброю і йшли з цією зброєю невідомо куди. На фронт вони не потрапляли.

Нарешті з'явився якийсь діяч, готовий принижуватися перед Україною і союзниками. І став кликати до переговорів, пропонуючи негайне припинення вогню і все, що було до 2014 року і ще трохи, якщо панове погодяться взяти, раз вже вони де-факто все одно там.

Україна зробила вигляд, що не чує.

А може, справді не чула, бо скрізь було дуже гучно.

Союзники сказали, що вони всього лише союзники.

Велика Британія і вся Британська Співдружність запевнили, що територіальних претензій не мають.

Росія заявила, що вона в якості жесту доброї волі виводить війська з Криму. І попросила коридор з Білорусі. І попросила не бити по них.

Україна воліла б зачистити Крим під нуль, а в Білорусі народ взагалі тільки-но набрався смаку.

Але вмирати ніхто не хотів, тому в Криму і в Білорусі дійсно стало тихіше, і росія відразу призупинила виведення військ, аргументуючи це технічними труднощами.

–Та щоб вам! – вигукнула в серцях Україна. – Та так я, б**ть, і знала!..

Але тут у культурній столиці трьох революцій з'явилися якісь дивні люди і оголосили про створення нової держави – Республіки Інгрія зі столицею в Санкт-Петербурзі. Кордони – приблизно по лінії Ленінградської області.

–Інгріє, не дрібни, – сказала Україна. – Забирай вже і Псков з Новгородом. А то там вузькі місця утворюються.

Інгрія пішла на компроміс: запропонувала Пскову і Новгороду провести референдум і приєднатися.

Новгород згадав, як був партнером Ганзейського Союзу і як його спалив Іван Грозний, і оголосив про підготовку до референдуму.

Псков згадав, що був партнером Ганзейського Союзу разом з Новгородом. І теж оголосив про підготовку до референдуму.

Фінляндія подивилася на все це і мрійливо зітхнула: Карелія...

А? – відгукнулася Карелія.

Що, хочеш до мене? – вкрадливо запитала Фінляндія.

Хочу! – вигукнула Карелія, не наважуючись повірити своєму щастю, і побігла готуватися до референдуму.

А, що, хто, куди?! – розгублено заметушилася росія, але пізно було метушитися.

Республіка Інгрія оголосила про суверенітет, вихід з РФ, представила свій уряд і установчі документи та попросила визнання, допомоги і захисту у країн-союзників.

–Легко! – відповіли країни-союзники і швиденько переглянули документи.

Фінляндія вдарила з півночі, Естонія – з півдня, і разом вони взяли в вогневе кільце Пітер з околицями приблизно по лінії Ленінградської області.

Приблизно половина території сусідніх трьох країн Балтії разом узятих. Які відразу визнали четверту Балтійську країну, що встала між Естонією і Фінляндією, як набой в обойму. Відрізавши Росію від Балтійського моря. А також і від Балтійського флоту.

–Україно! – у відчаї заволала Росія. – Зупинись! Я віддам тобі все! І Крим, і Донбас, і Білгород з Курськом, і Воронеж, якщо хочеш! І навіть Кубань! Тільки поверни мені Пітер!!!

–А я тут до чого? – знизала плечима Україна. – Це не я. Мене там немає. Там Республіка Інгрія, у неї свої союзники, з ними і розмовляй. А все ось це перелічене я і так у тебе заберу.