1.2

2.

2

–П***ц хохлам! – з новою силою заволала росія. – Піндоси їх кинули, Гейропі теж п***ц, не встигне розгойдатися! Там наших утискають, російською не дають говорити, пішли їх визволяти! На Литву! На Польщу! На Берлін!! На Париж! До Лісабона! Візьмемо Львів! Даєш Сувалки!..

Вважаючи, що з Україною вже покінчено, там її доб'ють ті, хто вже там стоять, росія пішла стягувати сили в Білорусі, густо підтягуючи їх до польського і литовського кордонів. А також до кордонів з Естонією і Фінляндією.

Виставивши ці сили і перерахувавши їх, росія з подивом виявила, що сил не так вже й рясно. Замало якось сил, треба б більше.

І вона звернулася з благальним поглядом і простягнутою рукою до Китаю.

–Гаразд, – сказав Китай. – Дещо дам, але дивись у мене. Облажаєшся – покараю.

І дав їй всякої дрібниці.

–А штурмової піхоти? – занила росія.

–Ще чого, – сказав Китай. – Давай сама порайся. Не скигли. У тебе народу ще вистачає.

–Тривога! – закричали Польща і країни Балтії.

–Не бійся, Естоніє, – сказала Фінляндія. – Я не боюся, і ти не бійся.

–Це не наше гасло, – оскалилася Естонія. – Я і так не боюся, а тільки чим ти мені допоможеш?

–Чим зможу, тим допоможу, – сказала Фінляндія. – Я прикрию твій східний кордон.

Після чого крикнула «До зброї!»

Вставати по тривозі їй не довелося, бо вона вже стояла по тривозі.

Фінські фермери перерахували пляшки з коктейлем Молотова і перезарядили мисливські рушниці.

«До зброї!» – вигукнула вся Східна Європа від Фінляндії до Болгарії.

–Та ну що ви панікуєте, – злякалася Німеччина. – Не нападе росія на вас, вона ще з Україною не розібралася. Не залишить вона у тилу недобитого ворога, адже це ж самогубство!

–А ми тут будемо чекати, поки вона її доб'є?! – закричала Польща, розігріваючи мотори.

–Вже досиділися, до аналізувалися! – підтримала її Чехія. – Про вторгнення в Україну говорили розумні люди, що це буде для росії самогубством! Ось вам росія, їжте її з кашею!

–Тобі добре, ти за Україною сховалася, тобі негайне вторгнення не загрожує! – ображено сказала Естонія.

–Негайне – ні, а просто вторгнення – так, – сказала Чехія. – Я оголошую тривогу.

–Не підтримали ми Україну вчасно, як треба було, як вона просила, ось нам тепер! – заплакала Польща, однією рукою витираючи сльози, іншою – набиваючи автоматні ріжки. – Беріться тепер всі за зброю! За ту зброю, яку ми не дали Україні!..

–Що, rolnicy, дов**бивалися? – злорадно хмикнула Україна, відпльовуючись кров'ю. – Зараз будете своє зерно своєю кров'ю поливати.

–Це були не ми, – стиснули зуби польські фермери, намагаючись не заплакати. – Це були москальські провокатори.

–Ага, давайте, виправдовуйтеся, – відповіла Україна без жодного співчуття.

–Wybacz mi, Ukraino, – крізь сльози процідила Польща, втрачаючи шляхетський апломб.

–Зачекайте, зачекайте, не сійте паніку, – занепокоїлася Західна Європа. – Росія лякає нас. Нікуди вона не піде. Ну, може, трохи постріляє через кордон, провокації можливі. Але ми до них готові.

–Польща і Балтія мають рацію, – суворо сказала Велика Британія, підганяючи портупею. – Я оголошую Битву за Британію-2.

–Беріть всіх росіян, які у вас там є в Західній Європі, і заганяйте в табори! – сказала Литва.

–Це не правильно, це цивільні особи, – розгубилася Західна Європа. – Припини панікувати, Литво. Права людини...

–Вони тобі покажуть права людини, – сказала Польща, шмигаючи носом і перевіряючи приціли. – Литва має рацію.

– Ні, так не можна, – продовжувала лепетати Західна Європа. – Але добре, ми зберемося і подумаємо, що можна зробити.

–Я виставляю всіх російських громадян назад, – рішуче сказала Литва. – Всіх, негайно. А тих, хто отримав моє громадянство в останні 10 років, ізолюю в літніх шкільних таборах і базах відпочинку.

–Що ти таке говориш, Литво?! – обурилася Західна Європа. – Адже там немає опалення, а зараз холодно. А газ? Газ до кухонь підведений? А освітлення?

–Нічого, не зима, – оскалилася жорстока Литва. – Нехай багаття палять, як у Маріуполі люди палили. І нехай будуть вдячні, що я по цих багаттях стріляти не буду.

–Ми теж так зробимо, – сказали Латвія та Естонія.

–Балтіє, почекай, не здурівай! – закричала Західна Європа. – Не провокуй росію!

–Пізно пити Баржомі, – сказала Балтія. – У нас тут уже 22 лютого.

–Зараз не лютий… – зовсім розгубилася Західна Європа.

–Не тупи, Заходе, – сказала Балтія, досилаючи набой у патронник. – Ми їхні танки на кордоні в біноклі бачимо. Що там з оборонкою? Німеччина, Франція, агов. Готові подавати набої?

–А?.. Що, як?..

–Як, як… – пробурмотіла Польща, брязкаючи затворами. – Якнайшвидше…