5

Коли Вербицький знайшов місце біля супермаркету і почимчикував за якимись покупками, Тая отримала можливість проаналізувати ситуацію. Тая навіть обернулася на всі боки з німим запитанням, зверненим до себе: «Що я тут роблю – у чужому автомобілі, поруч з незнайомцем? Я ж зовсім не ризикова дама. Навіть не наближалася до цього!». Одна справа – кинути віника в обличчя Спартаку, а зовсім інша – їхати невідомо куди зі змієм, поки що не спокусником. Хоча ремарка про татуювання пролунала двозначно.

Попри увімкнений кондиціонер, Таю залихоманило, і вона щільніше закуталася в шубу. Вирішила, що зізнається Вербицькому у розіграші, викличе таксі та поїде додому. «Олів'є» у неї немає, але можна шампанське закусити й холодцем з мандаринами.

Вона мало не зойкнула, коли відчинилися задні дверцята автомобіля. А потім на шкіряне сидіння лягли гарненько упаковані червоні троянди, а поруч впала невелика, але дорога коробка з шоколадними цукерками.

– Класичненько так, – не втрималася Тая від зауваження. Коли вона навчиться тримати язика за зубами?

Стукнули задні дверцята, але жінка почула ще якийсь звук. Дуже схожий на смішок.

Диявольський сміх? Чому ж тоді такий приємний? Можливо так і повинно бути: чим приємніше, тим страшніші наслідки?

«Здається, треба прощатися і тікати звідси».

Коли з протилежного боку відчинилися дверцята, Тая навіть рота відкрила, щоб не витрачати на це дорогоцінний час – і побачила у себе під носом...

 – Ранункулус Клуні! Персикові, – захоплено вигукнула Тая, не втрималася і шумно вдихнула ніжний аромат.

– Ось, значить, як вони називаються, – зауважив Арсен, сідаючи поруч. – Це, до речі, тобі.

Це що ж, з розряду «Сама напросилася»? Але які ж вони гарні!

– За що?

Вербицький заводив мотор, коли відповів:

– Мультик пам'ятаєте? "Просто так". Ну, ось.

Що це вона знову? Відвикла, напевно, що чоловік може подарувати квіти не тільки заради примирення.

– Дякую, – зніяковіло промовила Тая. – Не варто було, чесне слово. Вони хоч і стійкі квіти, але цілу ніч... – Вона ж линяти звідси зібралася! – Я тут хотіла...

У цей момент в сумочці завібрував телефон. Виявилося, що це Спартак вирішив нагадати про себе і надіслав їй повідомлення: «З прийдешнім, люба. У мене все Ок. Я сумую. А ти? », а в кінці сумував смайлик.

І це все? У нього, бачте, Ок! Що ж, і у неї буде свій Ок.

Тая глянула на чоловіка поруч, який в цю хвилину зиркав на її телефон.

– Любиш електроніку?

Уважний. Помітив, що у неї одна з останніх моделей виробництва Xiaomi.

– На роботі без неї ніяк, – зауважила Тая, засовуючи телефон в сумочку. Вона вирішила проігнорувати повідомлення. Могла ж вона чимось займатися в цей момент? По суті, і займалася. Кимось.

– Ти про контакти? Не уявляю, для чого ще потрібні такі наворочені моделі в ескорт-послугах. Ну, ще можливо, для селфі. Ваші клієнти навряд чи дозволяють фотографувати себе.

Клієнти? Вона зовсім забула, ким представилася. Точніше, за кого її прийняли. Вона повинна зізнатися, що не має ніякого відношення до ескорт-послуг, і податися додому.

«А в цей час Спартак зустрічатиме Новий рік в Люксембурзі. Та й шеф його їде веселитися».

А вона... Зовсім одна...

Тая поправила шубку так, щоб була помітною сукня.

– Цікавитесь, навіщо мені дорогий телефон? Щоб здаватися розумнішою, ніж я є. І як, вдається?

Відповідний погляд Вербицького несподівано і відверто пройшовся по її грудях, і Таю знову кинуло в жар. Напевно, зараз колір її обличчя не поступався за насиченістю рожевому платтю. Тільки чи в тон?

– Звідки знаєш про Ранункулус Клуні? Продавчиня казала, що це якісь модні квіти. На дозвіллі складаєш ікебани? До речі, ми на «ти».

Тая не стала уточнювати, чим вона займається на дозвіллі. І що знає про квіти багато, тому що працювала в пов'язаних з квітами рекламних проєктах. А ще промовчала про те, що з ранункулусів роблять букети для наречених. Сказала лише, легковажно повівши плечима:

– Побачила якось, от і зацікавилася. До речі, якщо захочете... захочеш приємно здивувати якусь жінку, подаруй їй жовтець.

– А до чого тут жовтець?

– Це прадід Ранункулусу. Або прабабуся. Не знаю, як там у квітів. А другові на Новий рік добре було б подарувати екшн-камеру. Якщо у нього, звичайно ж, її немає.

– Цікава пропозиція, Таю. Шкода, що ми не заговорили про це раніше. Цього разу другові доведеться обійтися без подарунка.

Здивований погляд Арсена сподобався Таї навіть більше, ніж попередній. Що не кажи, розумній жінці приємно, коли чоловік цінує її інтелект.

Через пів години вони в'їхали у ковані ворота і зупинилися серед інших автомобілів.
Тая знову не стала чекати, поки Арсен відкриє їй дверцята, залишила букет у машині та самостійно вистрибнула у сніг. Їй в обличчя вітер негайно кинув жменю снігу. До того, як Вербицький прикрив її та себе пальто, немов плащ-палаткою, Тая встигла порадіти, що скористалася стійкою косметикою, та що взяла з собою помаду і туш. А ще вона не могла не помітити крізь завірюху, що будинок Микити казково гарний. Різнобарвні вогні й ліхтарики, а ще світло з вікон висвітлювали для них з Арсеном шлях. А біля ґанку стояла прикрашена яскравими кульками ялинка.