Розділ 1- Знайомство

Мене звати Грегор мені 13 років. Навчаюся у 55 ліцеї, місто Київ. Не можу казати що життєрадісний, але я і не негативний! Взагалі я сам невпевнений що я щось відчуваю...

Хто я ? Досі не знаю але я розумію що потрібно розкривати свою особистість. Тому можу сказати що я звичайний хлопець і напевно не помилюся. Багато років минають а я ніяк не зрозумію, чого мені так не поталанило?

Родина відноситься до мене як і з любов'ю так, і з повчанням. Ну взагалі звичайне нудне життя якогось слабака. Татко проводить зі мною багато часу і завжди каже що я вмілий та розумний але невпевнений ( У чому я з ним згоден). Коли ми с татусем грали у футбол, він сказав мені такі слова: "Синку запам'ятай ти завжди зможеш втекти від дій або обставин, але не зможеш втекти від себе!"

Спочатку я мабуть не зрозумів до чого це він але потім я запам'ятав той день назавжди. 

Матуся каже що я ледар але вона любить мене таким, яким я є. Старший брат каже що я слабкий але він зробить з мене чоловіка. А дідусь взагалі не розуміє що не так. І от як зрозуміти що від мене хочуть? Здавалося б ну живи насолоджуйся дитинством, але прийшла вона, Школа! І все моє дитинство закінчилося як солодкий сон...

Зараз я навчаюся у 7 класі і сказати, що мені легко нічого не сказати. Я відчуваю біль та одночасно втому. Ну можна сказати що це звичайне мученицьке життя учня.

Якщо говорити про мій зовнішній вигляд то може здатися, що все добре але на відміну від інших хлопчиків, я натуральний слабак і навіть 1 літрову пляшку тримаю з вагою!

Але не завжди було так...