Він у пошуках друзів заходить у бар. Хлопці бенкетують. Добре напідпитку
Ватажок: Я ж казав, що заробимо гроші?
Всі: Так!
Ватажок: Я ж казав, чималі?
Всі: Так!
Ватажок: Я ж казав, що не будем,
Як та муха в окропі…
Всі: Так.
Ватажок: То хто ми, пацани?
Всі: Пацани – гультяї!
Він: Всім привіт, бачу вам посміхнулася вдача!
1 друг: Ми роботу шикарну відучора знайшли!
Він: Розкажи, не барись!
2 друг: На майдані годину прапори потримали…
Ватажок: Двісті гривень на брата,
якщо хочеш, берись.
3 друг: Я п’ятсот заслужив, півгодини мороки…
Він: Що ж тобі довелося, два флагштоки нести?
3 друг: Ні, мені доручили аби був провокатор,
І підбурював натовп вдатись до ворожди.
4 друг: Певно я заробив, більше всіх від присутніх,
Мені штуцер* дали…
Він: (з цікавістю). Та мабуть недарма?
4 друг: Я гамселив всіх тих, хто стояли навпроти.
Він: А за що?
4 друг: Розбиратися в цьому в мене часу нема.
Він: Тобто я розумію, вам начхати на совість.
(Звертається із запалом до друзів)
Політичних пройдисвітів швидко стали служаками…
Ми ж разом з вами мріяли для людей долі кращої
І для цього назвалися у дитинстві козаками.
Щоби знані закони наших славетних пращурів,
Послідовно впровадити у суспільне життя…
Ватажок (грубо обриває палку промову):
Все – дитинство минуло, з ним і мрії розтанули…
А пожерти й потішитись є бажання щодня.
(Звертається до присутніх)
Гроші мають присмак?
Всі: Так!
Ватажок: Присмак свободи?
Всі: Так!
Ватажок: Здійснення всіх бажань?
Всі: Так.
Ватажок: Вільний доступ до втіх?
Всі: Так!
Ватажок: Хапайте зелень* (розмовне – американські долари)…
(Кидає на стіл пачку банкнот, хлопці починають ділити її між собою)
У бік до Нього:
Незгодний, прямуй у Францію,
Чи залишайся телепнем!
Він у розпачі вибігає із шинку, услід чує, що хлопці продовжують бенкетувати.
Відредаговано: 05.10.2021