Вона: Чи ти знаєш коханий,
Небо зорями плаче,
Серпень в косу тугу,
Заплітає жнива.
Я на зірку гадала,
Що нам віщує осінь.
Он вона покотилась,
Бовт у воду, й нема…
Він: Що я мушу зробити,
Щоб журба твоя зникла.
Глянь, жевріє потроху
Промениста зоря.
Буде новою днина…
Подивись, як радіє
Пелюсткам сонцеоким
Вся навколо земля!
Вона: …Пелюстки. Чи згадаєш?
Він: Так, тобі я поклявся,
Як ми братися будем,
Застелять рушники.
Золотаву доріжку
До самої калитки
Тобі кину під ноги
Троянд пелюстки.
Відредаговано: 05.10.2021