5. Передача емоцій в діалозі.

   Дана вправа - приклад передачі емоцій в тексті за допомогою різних невербальних засобів: міміки, рухів, дій, інтонації та іншого.

  Для того щоб зрозуміти краще, як виконувати цю вправу раджу переглянути розділ  Емоції в діалозі з книги Інструменти літератора. 

 Потрібно звернути увагу, що оскільки текст  є тренувальною вправою - він штучно перенасичений описами. В книзі ми використовуємо цей інструмент дозовано в межах потреби.

  Для полегшення сприйняття засоби передачі емоцій виділені курсивом

***

 Ледь помітна тінь невдоволення промайнула обличчям Каріни, коли вона прибрала його руку.

— Тарік , мені незручно робити бутерброди…

  Крама мовчав.

  «Не варто, мабуть, казати, що вони вже весь ранок їздили по колу,  хоч нікуди не звертали.

Тарас відкрив пляшку світлого.

— Хтось буде? — бадьоро запитав. —Ти, Женя, зрозуміло, за кермом. Антон?

 Крама заперечливо похитав головою

— То який у нас план? — Тарас удавано посміхнувся наливаючи  собі повний стакан.

  — О, можеш не перейматися. У Жені завжди є «план», - скривилася Інна, наповнюючи свій стаканчик нефільтрованим «Чернігівським». — Не сумнівайся, то перед тим, як ми прийшли, він якраз і займався «плануванням» наших наступних дій.

— Інно, серйозно, не починай. Зараз поїдемо.- огризнувся Жека

— Куди «поїдемо»? — холодно усміхнулась. — Назад? Вперед? Чи знов по колу?

— Я ж сказав: розберемось. – нервовим рухом Женя зіжмакав паперову серветку і шпурнув в сторону.

— Ти завжди так кажеш, — відрізала вона тихо. — Спочатку «розберемось», потім «так вийшло», а потім знову винна я.

— Давайте не будемо сваритися, — Антон спробував вклинитися миротворцем.

Пізно.  Інна закусила губу, гнівно зиркнувши на нього

« Томагавк викопано… Хтось вже  вийшов на стежку війни..."

— Ні в чому тебе не звинувачую.  – в голосі Жені зазвучали істеричні нотки. -Ніхто не винуватий. Так обставини склалися.

   Інна скочила на ноги:

 — Обставини? Вчора — бухло. Зранку — травка. А зараз — «обставини»? Ти хоч раз визнав, що винен ти?

 — Досить істерити! — Женя зірвався на крик.

— Я істерю? Тобто проблема в мені? Знов ти поклав хєр — а винувата я? – Інна стояла – руки в боки.

— Я шо сказав, що проблема в тобі?! – пластиковий стаканчик жалібно хруснув в руках Жені.

— Не треба на мене  підвищувати голос, — ледь чутно сказала Інна. — Я не глуха.

Женя сутужно видихнув:

— Я не підвищую!

— Кричиш. Як завжди, коли ти неправий і хочеш зробити винною мене. – її груди швидо і важко піднімалися

— Бл…дь, Інно…

— Я — бл…дь? —голос її був рівний і спокійний. Вона встала, підійшла до машини, вийняла сумочку, дістала цигарки й демонстративно прикурила.

— Інно, я ж не те мав на увазі… Ми ж домовлялися, що ти не куриш! – Женя піднявся

— Якщо я бл…дь, — вона демонстративно видихнула дим йому в обличчя, — То як нормальна бл…дь мала б поїхати в Буковель. А не сюди. В ці є..ня. Без душа. Без туалету…

- Іннааа. – Антон примирливо  розвів руки

— Руки забери!!! — вона ухилилася від спроби її обійняти.

— Ну і п…дуй на..й! — Жека в шаленстві вдарив ногою найближче дерево. — До свого хахаля! З...ла!

    Інна презирливо глянула на нього, її губи затремтіли.  Не кажучи ні слова, вона відвернулася і попрямувала дорогою  геть від машини.