Якби я була пташкою

Якби...

Якби я була пташкою. Я б летіла коли хотіла і куди хотіла. Я б милувалась своїми крилами та доглядала б їх. Я б уникала небезпек починаючи від кота й завершуючи хуліганами з рогатками. Я б мала сім'ю, яка б з часом мене покинула і я б в щасті насолоджувалась самотністю. Я б шукала кращий дім, де є багато ягід, чи добрі люди. В перелік моїх справ входило б знаходити їжу й берегти гніздо. Коли б мені хотілось чогось іншого, я б заглядала у вікна людей, створюючи їм компанію в перегляді фільму, серіалу чи короткого відео. Я б могла шмиргнути куди очі бачать, куди крила несуть. Я б крала людські дрібнички, які б залишала на старому місці, перелітаючи у нове. Навіщо? Щоб бути іншою птахою. Трішки вороною, трішки, можливо голубом, й папугою у потрібних випадках, а ще павичем, впевнено ходити по землі. Якби я була пташкою я б не їла черв'яків, а нагліла біля МакДональдсу, просячи картоплю фрі чи нагетс. Від жучків би не відмовилась, бо товсті птахи погано літають, а відчуття вітру між пір'їнами моє все. Я б купалась у калюжах чи фонтанах, навіть якщо мене звідти часто ганяють, я б чекала слушний момент, щоб просто бути чистою. Я не бойова птаха, але при необхідності можу і врізати. І тоді вся запилена й обскубана, я б пішла у своє гніздо, таке тепле і заспокійливе, навіть якщо пташенят не буде, чи чоловіка, я там почуватимусь добре, самотньо, але добре. Там все що я люблю, все так, як я хочу, хоча коштувало мені це багатого. От бачите ось цю чорну пляму. Це смола в яку я улізла коли хотіла цю марку, і вона у мене є, але ця чорнота не відмивається. А ще я досить відома птаха, оскільки я була на трьох весіллях і чомусь всі так тішились. Мабуть, обпились того обпалюючого сідру, від запаху якого мені закладає ніс на 4-5 днів. А як випадково у нього вступила, коли він був розлитий, то я себе не пам'ятаю, але добре що прокинулась у своєму гнізді, а інші деталі не важливі. Я була б щасливою, допоки не наїлась хлібних крихт і думала що лусну. Й тепер я лежу в гнізні, й не можу підвестись. Та й не хочу. Якби гілки не впирались у мій бік, я нічого не хочу змінювати. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше