ЇЇ думки перериває телефонний дзвінок. Номер невідомий.
Вона чекала на цей дзвінок!
Він не міг не подзвонити сьогодні!
Не візьму слухавку – вирішила для себе і відклала телефон. По деякім часі він покликав її відеодзвінком. Це було цікаво! І не тільки. Вона хотіла його чути і знову бачити!
- Привіт, екс-директорко! Як бачиш - я прийняв естафету!, - він показував хлопців, які вже були не просто веселі від випитого, а дуже щасливі, дехто навіть дрімав.
- Ого, а Ви не перестаралися, Максиме Миколайовичу?
- Облиш, вони задоволені. Я, до речі , також! Мені сподобалася ця традиція! Про інші розповіси мені у понеділок!
- Еге ж !,- пробурмотіла, коли раптом чомусь вимкнула телефон. Навіщо я це зробила? Навіть не подякувала за Бея? – картала себе. Чи просто хочеш ще з ним розмовляти? Але вона дійсно хотіла чути його голос! І що з цим робити?
- Вибач…, вибачте Максиме Миколайовичу, хочу подякувати Вам за подарунок! Бей – чудовий!, - вона все ж наважилася на повторний дзвінок.
- Я дуже радий, що тобі сподобалося!, - свого задоволення від цього дзвінка Макс і не намагався приховати. – Дуже гарне ім’я обрала! Чому саме таке?, - намагався продовжити розмову Макс.
- Дякую за квіти! І цукерки дуже смачні. Як дізнався, що мені подобаються саме такі?, - підсвідомість керувала сама, вона знову звернулася на «ти». Він це почув!
- Успіх чекає не того, хто поспішає, а хто все передбачив!, - загадково відповів Макс.
- Це про що?, - вона боялася своєї здогадки. Вмить перед очима постав той випадок у Софії, коли їй здалося, що вона побачила його за кермом автомобіля. Невже він слідкував за нею? Ні, такого не могло бути! Це вже занадто! А цукерки? Чому саме ці? Адже про них знав лише Анджей! Невже сказані слова про те, що він буде охороняти, було правдою? Купа запитань! А яка ж відповідь?
- Ланочко, не хвилюйся, колись я тобі все розповім! Якщо ти захочеш!, - додав він майже пошепки.
- Добраніч!, - серце затріпотіло і не стало більше сил.
- Добраніч! Солодких тобі снів!, - таким же солодким голосом побажав.
Бей не спав, вовтузився у своєму місці і раз-по-раз ніби важко зітхав.
- Мій хороший, ти також не можеш заснути? Скучив за старим місцем? Чи за попереднім господарем?, - ніжно погладжуючи шерсть пса згадала, що Бей жив до цього у Макса.
#3025 в Любовні романи
#694 в Короткий любовний роман
несподівна зустріч, кохання і самопожертва, гумор і море позитиву
Відредаговано: 03.04.2026