Яка я вам цілителька, я - лікар!

Розділ 8

— Такого нахабства я не потерплю! І не подивлюся, що ви жінка! Ви хоч і такі цінні та важливі, але це вже неприпустимо!

— Та заглохни ти вже, — відрізала я. — Зараз он тією сокирою тобі голову проломлю, і більше тебе нічого хвилювати не буде.

Він мене вже відверто починав бісити.

І єдине, що було смішного в цій ситуації, — це знову сокира. Вона тепер була за спиною у брата хлопчика. Я не одразу її помітила.

— Клади брата сюди, на ліжко, — скомандувала я. — Як давно він у такому стані?

— Від учора почав почуватися недобре. Відмовився їсти. Вночі піднялася гарячка. Я давав відвар, щоб трохи її збити, але на ранок краще не стало. Його нудило, від їжі він відмовлявся. А потім і зовсім став млявим. До того ж почали з’являтися ці плями по тілу. І очі стали червонуватими.

Симптоми були поганими.

Було видно, що дитина марить і сильно зневоднена. Поки ми йшли до цієї кімнати, здається, я ще й чула, як він кашляв.

Зазвичай лікувати дітей складніше. Пацієнту іноді важко сказати, що саме болить, а буває й таке, що він узагалі не може цього пояснити.

За роки роботи мені довелося побачити чимало. А останні п’ять років я намагалася працювати переважно з дітьми. Повз цих маленьких янголят важко пройти.

Усе це виглядало як звичайна земна хвороба.

Точно не прокляття.

Але яка саме?

На всі поширені дитячі хвороби симптоми були трохи схожі, але водночас не зовсім. Наче хтось зібрав усе разом і послав хлопчикові.

І тут мене осяяло.

Це може бути розеола — раптова дитяча гарячка з висипом.

Симптоми підходять.

Будемо відштовхуватися від цього.

— Так, допоможіть мені роздягнути хлопчика. Зараз його сильно кутати не варто. Також принесіть миску з прохолодною водою і чисті ганчірки. І траву, якою ви зазвичай збиваєте жар — чи що там у вас є. О, і питної води або молока. Хутко!

Не знаю, чи то я змогла переконати цього знахаря, чи, може, його так налякала сокира, але хвилин за п’ятнадцять усе необхідне вже було біля мене.

За цей час ми з братом хлопчика роздягнули маленького пацієнта.

— Це зовсім не прокляття, а звичайне дитяче захворювання. Приблизно три-чотири дні — і він піде на поправку. Зараз головне збити високу температуру і зволожити тіло. Якщо вийде — дати трохи попити. За ці плями не хвилюйтеся, просто не чіпайте їх, і вони зникнуть.

— Та як таке можливо? Це якесь шарлатанство!

О, знову озвався цей.

Може, й справді його сокирою прикласти? Бо цей базікало вже дико мене нервував.

А я й без того почувалася не найкраще. Брудна сукня все ще була на мені, як і вологе волосся. Добре хоч руки й обличчя я вже встигла вимити.

— Шарлатанство — це те, як такі, як ви, намагаються лікувати містян. І не зліть мене. Я тут жінка, та ще й із магією. А це, наскільки я вже зрозуміла, у вас дуже цінується.

Після цього більше коментарів я не почула.

Та й часу на них не було.

Я повністю зосередилася на своєму маленькому пацієнтові.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше