Яка я вам цілителька, я - лікар!
Пролог
Сон. Вона знову бачить цей сон. От вже майже пʼять років з певною періодичністю він їй сниться. Вона у гарній сукні оливкового кольору з босоніжками у руках ступає по траві. На вулиці стоїть сонячний, погожий день. Чомусь їй завжди здається, що це травень. Коли все навколо активно квітне, відчувається тепло, але ще не літня спека. І тут вона чує, як і кожен раз, таке знайоме - «Мамо». Обертається і бачить як на зустріч до неї біжить він. Хлопчик років пʼяти з кучерявим, каштановим волоссям, одягнений у таку дитячу версію смокінгу. Він завжди тримає у руках букет квітів, явно зібраних у цьому ж саду.
Так, цей сон вона бачить кожного разу. І кожен раз він залишає по собі такий солодко-тужливий посмак.
Але цього разу було щось нове. Те, що вона відразу не помітила. Позаду хлопчика був невеликий кований стіл та стільці, з фруктами та десертами і на одному зі стільці сидить чоловік. Він повертається до неї і вона бачить цього прекрасного брюнета з незвичайними блакитними очима. «Ми тебе вже зачекалися» - так просто промовляє до неї.
І тут її несподівано щось струшує. Так різко, що аж збивається подих.
Вона відкриває очі і пригадує, що сидить в літаку. Не відразу розуміє, що відбувається довкола. Але потім переводить погляд у ілюмінатор і застигає від жаху. Двигун літака палає.
#2487 в Любовні романи
#678 в Любовне фентезі
#707 в Фентезі
Відредаговано: 08.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
