Яка я вам цілителька, я - лікар!
Пролог
Сон. Я знову бачу цей сон. Ось уже майже п'ять років він сниться мені з певною періодичністю. Я в гарній сукні оливкового кольору, тримаю босоніжки в руках і ступаю по траві. Надворі сонячний, погожий день. Чомусь мені завжди здається, що це травень. Час, коли все навколо буйно квітне, вже відчувається тепло, але ще немає літньої спеки.
І тут я чую, як і щоразу, таке знайоме:
— Мамо.
Обертаюся і бачу, як назустріч мені біжить він. Хлопчик років п'яти з кучерявим каштановим волоссям, одягнений у дитячу версію смокінга. У руках він тримає букет квітів, очевидно зібраних у цьому ж саду.
Щоразу сон однаковий. І щоразу після нього залишається солодко-тужливий посмак.
Але цього разу було щось нове. Те, чого я спершу не помітила. Позаду хлопчика стояли невеликий кований стіл і стільці з фруктами та десертами, а на одному зі стільців сидів чоловік. Він повернувся до мене, і я побачила прекрасного брюнета з незвичайними блакитними очима.
— Ми вже на тебе зачекалися, — просто сказав він.
І тут мене несподівано щось струснуло. Так різко, що аж перехопило подих. Я розплющила очі й лише за мить згадала, що сиджу в літаку. Не відразу зрозуміла, що відбувається довкола. Але потім глянула в ілюмінатор і завмерла від жаху.
Двигун літака палав.
#203 в Любовні романи
#45 в Любовне фентезі
#44 в Фентезі
Відредаговано: 13.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
