Розділ 33. Синочки

Розділ 33. Синочки

Лікар вийшов до Оверлорда та потиснув його руку.

– Вітаю, тато! Ви вчасно доставили дружину, вона народила чудових синів, – мовив лікар.

– Синів? – перепитав Оверлорд.

– А ви чекали на донечку? – відповів питанням, на питання лікар.

– Тобто, хлопчиків двоє? – уточнив Оверлорд розуміючи тепер, чому його впевненість у народженні саме сина була такою високо.

– Так! У вас два синочки! Два спадкоємці. Дружина почуває себе добре. Пологи були стрімкими та без ускладнень. Думаю, що незабаром ви зможете побачити дружину. Але раджу вам подумати про екіпаж, бо повертатись так, як ви сюди прилетіли – не найкращий варіант, – давав настанови лікар, але Оверлорд не чув його слів.

Батько двох синів! – єдина думка, яка панувала у голові дракона.

Через деякий час Оверлорду дозволити побачити дружину та малят. Маніелла була дещо виснажена, але щаслива. Поряд з нею лежали два маленьких янголятка, які здавалися батькам найкрасивішими дітьми у всьому світі.

– Дякую, кохана, – прошепотів Оверлорд, цілуючи руки дружини. – Ти зробила мене удвічі щасливішим.

Коли дракон поглянув на малюків, то вони видалися йому схожими на нього. Батьківській гордості не було меж. Це його діти від найкоханішої жінки на світі!

Дивлячись на своїх дітей, Оверлорд зрозумів, які імена дасть своїм хлопчикам. Малюки були його копією та були прекрасні, наче сонце і зорі.

– Санлорд та Овермун, – мовив чоловік, розділивши своє ім’я для хлопчиків навпіл та назвавши їх небесними світилами.

Поки мільярдер готував екіпаж, який мав доставити його безцінний скарб до їх маєтку, Маніелла трохи відпочила та погодувала своїх синів. Лікар дав чіткі настанови, як годувати, доглядати та брати на руки діток. Оверлорд наважився взяти синів на руки. У його обіймах було два життя, таких тендітних, але таких очікуваних, любих та безцінних.

Дракон щедро віддячив лікарю, а той сказав, що чекатиме цю пару ще за донечкою.

Поки щаслива родина їхала у екіпажі, трубадур Тетяна розголосила по всьому Букнетівському королівству про подвійне щастя дракона.

– Зять молодець! З першого разу і два сини! – радів звістці про онуків Грош, якій і сам не спускав з рук свій Скарб.

Для малят у кімнаті щасливих батьків поставили два ліжечка. Оверлорд дуже влучно назвав синів. Попри зовнішню схожість, хлопчики мали протилежний характер.

Дракон наказав роздати усім мешканцям королівства золото, а батькам Маніелли зробити цінний подарунок за донечку, яка зробила його таким щасливим. Мільярдер не відходив від дружини та малюків. Був старанним батьком, вставав до малечі вночі, допомагав сповивати, годувати, купати.

Перший тиждень для Маніелли та Оверлорда був дещо важкуватим. Заспані, але щасливі батьки не могли нарадуватися своїми нащадками.

Санлорд та Овермун були повними протилежностями, але обидва були схожі на тата. Коли усміхався один синочок, то плакав інший і навпаки.

Оскільки народилося двоє хлопчиків, то постало нове питання: хто ж стане другою парою хрещених? Маніелла та Оверлорд вирішили, що хресними батьками Овермуна буде Мілана та Валерій Дорович, а Санлорда – син вогняної дракониці Лариси та Віка Лукашук, яка завжди сяяла сонечком.

Синочки росли, на-диво, швидко. Незабаром сказали перші слова, зробили перші кроки. Час спливав, але кожен день не був схожий на інший. Хлопчики пізнавали нове та швидко вчилися. Попри постійні клопоти з синочками, пара знаходила час і для себе, і для усамітнення та кохання. Оверлорд кохав, любив та пестив свою дружину ще дужче, ще пристрасніше. З кожним днем Маніелла розквітала та кращала.

Коли пара усамітнилася у одному із невеличких будиночків і Оверлорд спрагло припав до своєї неповторної, Маніелла спинила свого пристрасного чоловіка.

– Оверлорде, мушу тобі сказати, що на деякий час відміняються любощі та пестощі, – зупинила свого чоловіка Маніелла.

– Чому? – спантеличено запитав мільярдер. – Я чимось завинив? Ти себе погано почуваєш? Втомилася?

– Просто... ми з тобою знову станемо батьками...

Щасливі батьки