Розділ 32. Майбутні батьки

Розділ 32. Майбутні батьки

Оверлорд був найщасливішим драконом на світі. Він оберігав, пестив та безмежно кохав свою Маніеллу. Кожного дня намагався дивувати та робити сюрпризи. Здавалось, що усе королівство занурилося у романтику та заглибилося у почуття. То там, то тут з’являлися майбутні матусі з округлими животиками.

Інфляція та Грош навмисно якнайчастіше виходили в люди, щоб продемонструвати своє майбутнє батьківство. Грош кожному казав, що цього разу вже точно буде хлопчик. Але усі пам’ятали, що це ж саме він казав і попередні рази. Інфляція не суперечила чоловіку, а вже любила майбутнє маля. Жінка все ж відчувала, що це буде син. Грош вже й ім’я підібрав для нащадка.

– Мій син матиме ім’я Скарб! І, повірте, не буде найкращого скарбничого, ніж він! – кожному казав Грош.

– А чи не поспішаєш ти? – чув у відповідь.

– Ні, цього разу буде точно син! – казав спадковий скарбничий. – Біткойнеса, хоч і вправна скарбнича, але і їй прийде час вийти заміж. Як залишити королівство без скарбничого? Я ж заради усього королівства стараюсь, – бідкався Грош.

– А якщо знову дівчинка? Невже не любитимеш? – питали у Гроша.

– Мовчи! Бо ще наврочиш! – завжди притинав язика співрозмовникам, які ставили подібні запитання.

Не забарилися і молодші сестрички Маніелли. Не бажали відставати від старшої сестри та також носили малят під серцем. Рік мав видатися багатим на діточок та плідним у всіх сенсах цього слова.

Оверлорд ще більше закохався у свою дружину. Майбутнє материнство позитивно вплинуло на Маніеллу. Жінка ще більше розквітла.

Пара обирала ім’я для майбутньої дитини та підійшла до цього дуже серйозно. І Маніелла, і Оверлорд написали цілий список імен, які їм найбільше подобалися. Серед імен дівчат були: Ханна, Оквітань, Каміла, Аманда, Міланте, Ярл, Джулія, Сафо. Але Оверлорд запропонував дати дівчинці частину імені Маніелли, назвати їх Елла. У цьому пара дійшла згоди. А ось щодо імені хлопчика пара вагалася. Імен було багато у списку, але, чомусь, ходне не подобалося обом. Майбутні батьки розглядали імена: Єжен, Бодісон, Гетьман, Воля, Оскар, Акіра, але пара вирішила, що якщо народиться хлопчик, то побачать його і оберуть ім’я, яке найбільше пасуватиме йому.

Маніелла та Оверлорд відповідально підійшли і до вибору майбутніх хрещених. Серед усіх кандидатур пара одноголосно обрала на роль хрещеної матері донечку Єжена – Мілану, а на роль хресного батька – сина вогняної дракониці Лариси.

Останні тижні перед появою манюні виявилися найбільш метушливими. Маля коцало маму ніжкою та припиняло свої викрутаси тільки тоді, коли Оверлорд гладив дружину по животику, чи розмовляв з малям, притулившись до Маніелли.

Бачили б ви, як Єжен надиктовував тексти колискових, а Оверлорд потім вчив мотив пісень та тренувався наодинці, чи притулившись до животика Маніелли.

– Ти будеш найкращим татом у світі, – шепотіла Маніелла.

– Для тебе й малечі я готовий на все, – завжди казав дракон у відповідь.

Хоч Маніелла сварила Оверлорда, але він не втримався та купляв кожного разу якісь дрібнички для дитини. Він був впевнений, він відчував, що буде син!

– А якщо буде дівчинка? – запитувала Маніелла.

– Це будеш маленька ти. Любитиму її не менше, ніж синочка. Але я знаю, що буде син, – відповідав щоразу Оверлорд.

Незадовго до пологів Маніелли, трубадур Тетяна принесла радісну звістку, що Грош мав рацію! У нього таки народився син!

Щастю Гроша не було меж. Народження синочка він святкував тиждень та не підходив від Інфляції, яка раділа не менше, ніж чоловік.

Оверлорд, натхненний щастям тестя, не відходив від дружини та заздалегідь наказав підготувати золоті монети із зображенням його та Маніелли. Слуги мали роздати золоті дарунки усім і кожному, хто жив у Букнетівському королівстві.

У день Х усе сталося раптово. Маніелла гуляла з чоловіком у саду, грала жива музика. Маніеллі стало млосно і вона присіла у затінку, а Оверлорд особисто вирішив принести дружині води. Коли він повертався до дружини зі склянкою, то почув її гучний зойк.

Оверлорд зблід, змінився в обличчі та побіг до дружини, яка трималася за живіт та волала. Одразу прибігли люди, які оточили жінку.

– Кохана, де болить? – панікував Оверлорд.

– Народжує вона! – гаркнула контрабасистка.

– Лікаря! Негайно! – кричав Оверлорд так, що оглушив, напевно, усіх довкола.

– Та поки він приїде, то вона вже народить. Треба до лікаря летіти. Так буде швидше, – порадити все та ж жінка.

Оверлорд ніколи не обертався на людях, але тут не було вибору. Він швидко обернувся, розправив крила, обережно пригорнув до себе дружину та здійнявся у небо. Він летів так швидко, як міг, прохаючи свою дружину та маля трошки зачекати. Дракон прохав усіх святих, щоб лікар був вдома.

Як тільки Оверлорд приземлився біля будинку лікаря, то відчув, що час йде вже на хвилини. На-щастя, лікар був вдома, усе зрозумів, забрав Маніеллу з лап дракона та наказав чекати на вулиці. Дракон не знаходив собі місця. Щоб не рознести остаточно подвір’я лікаря, він знову обернувся, одягнувши льняну білу сорочку та чорні штани, які сушилися на задньому дворі. Не голяка ж ходити. Час тягнувся невблаганно, але, нарешті, Оверлорд почув гучний плач. Мільярдер поглянув на свій годинник кохання, який завжди був при ньому та побачив, що він знову пішов.