Розділ 27. Спадковий скарбничий

Розділ 27. Спадковий скарбничий

Дракони та люди почали розходитися, Оверлорд дав ясно зрозуміти, що поки тут робити нічого. Дракони розправили крила та здійнялася в небо. Люди скупчилися біля своїх екіпажів, через скупчення яких утворився затор. Аріведерчі відійшли недалеко до найближчої альтанки та милувалися у ній.

Ще здалеку Оверлорд помітив чоловіка, який біг до них та щось горланив. Коли чоловік наблизився, то його крики вже можна було розібрати, але зміст не дуже сподобався мільярдеру.

– Та щоб тебе, гада летючого, блискавиця в дупу вдарила! Та щоб ти літати не зміг, як обскубана курка! Та щоб в тебе, ящірко, хвіст відпав! – горланив чоловік, наближаючись.

– Це мій тато, – почервоніла, як маків цвіт, Маніелла. – Вибач, будь ласка. Він же ще нічого не знає, ось і репетує казна-що.

– Нічого. Я з усім розберуся. Не переживай. Я усе розумію, кохана.

– Ах ти ж зараза летюча! Та як тобі на думку спало викрадати мою донечку?! – репетував, мов навіжений спадковий скарбничий.

– Мої вітання, поважний пане! – мовив Оверлорд, якось зовсім неочікувано для спадкового скарбничого. – Маю за честь бачити вас. Ваші обидві доньки і Маніелла, і Валюта зараз перебувають на території моїх володінь, але я хочу з вами говорити про вашу найстаршу доньку.

– Тобі що, ящірко, однієї моєї доньки замало? Для чого викрав Валюту? Де вона, до речі? – не переставав кричати батько.

– Валюта разом зі своїм нареченим Аріведерчі ось тут недалеко, – показав у бік альтанки, де милувалася парочка. – Пане, хочу офіційно попросити руки вашої найстаршої доньки, Маніелли, та одружитися з нею. Ми кохаємо один одного і Маніелла погодилася стати моєю дружиною.

– Гик... – єдине, що вирвалося з вуст спадкового скарбничого, який помітив, що Валюта у повній безпеці з нареченим, а Маніелла стоїть поряд з Оверлордом та обіймає її. – Що відбувається? З весілля викрали одну доньку, а тепер просите руки іншої доньки. Думаєте, якщо мільярдер, то можете собі цілий гарем завести? Маніелло, що це ти з цим крадуном наречених обнімаєшся? – обурено звернувся до доньки скарбничий. – Відійди, цілішою будеш.

– Тато, я кохаю Оверлорда. Ми хочемо влаштувати подвійне весілля з Валютою та Аріведерчі.

– Яке подвійне весілля? Ти здуріла? А хто скарбником буде? – аж руками сплеснув батько. – Тобі король Дмитріус довірив таку важливу посаду, а ти бажаєш відправити усе коту під хвіст? Ніякого весілля не буде!

– Але ж я кохаю Оверлорда! – мовила Маніелла.

– Нічого, перекохаєш! Посада важливіше! У роду спадкових скарбничих первістки завжди були скарбниками. А ти, крім того, що жінка, то ще й заміж бажаєш вискочити, а там діти підуть, пелюшки, пустушки. А за скарбницею хто дивитися буде? Ні, не буде мого батьківського благословення! – гаркнув голосно, що почули усі довкола.

– Я кохаю Маніеллу, вона моя істинна і ваша донька кохає мене. Невже посада та статус для вас важливіші, ніж щастя вашої ж дитини? – здивовано запитав Оверлорд.

– Тату, якщо ти не дозволиш Маніеллі одружитися з Оверлордом, то і я не зможу вийти заміж, бо буде порушено Закон кохання, – тихим голосом мовила Валюта, яка почула волання тата та підійшла ближче. – Невже ти приречеш на самотність усіх своїх доньок?

– А хто скарбником буде? – не вгавав чоловік.

– Маніелла з Оверлордом одружиться, ти з Аріведерчі, – перераховував своїх доньок спадковий скарбник, загинаючи пальці. – Євра, Доляра і Гривня те й роблять, що між собою постійно вирішують, хто найважливіша, найцінніша, та скачуть, мов кози по будинку, що голова обертом йде. З них, мов з козла молока. Також заміж підуть, а я що робитиму? На кого королівство лишаєте? А скарбницю? Це ж ганьба, що спадкові скарбничі відмовляються від своїх обов’язків!

– А я, тату? – десь неочікувано з’явилась Біткойнеса. – Хіба я не довела, що можу здивувати? Повір, я ще зароблю для нашого королівства не один мільярд. Чому ти про мене постійно забуваєш? Так, я для тебе не така вартісна, як мої старші сестри, але не варто мене списувати з рахунків! Я також можу стати у нагоді нашому королівству. Я закінчила університет на відмінно та мої вчителі задоволені моїми успіхами та ростом. Тату, дай мені шанс! – не просила, а благала Біткойнеса.

Біткойнеса – наймолодша донька у родині спадкового скарбничого