Розділ 13

Макар

Він думав, що Юля старшокласниця…

Він думає, що я його зрадив, відбив його дівчину…

Кому розповісти ніхто не повірить.

Він думав, що Юля старшокласниця… 

Він думає, що я його зрадив, відбив його дівчину…

Кому розповісти — ніхто не повірить. Увесь цей час малий страждав через “нову дівчину зі школи”, будував безглузді пікап-стратегії з Владом, а мова йшла про викладачку англійської. Яка, до всього, була абсолютно впевнена, що Денис бігає за якоюсь Дариною з десятого класу. Ситуація була б смішною, якби прямо зараз мій рідний брат не біг нічним містом з розбитим серцем, а дівчина, яка мені по-справжньому дорога, не стояла на шкільному подвір’ї в повному шоці.

Я з силою викрутив кермо, вдивляючись у сутінки вулиць біля ліцею. Знайшов я його за кілька кварталів. Денис ішов уздовж паркану, натягнувши капюшон худі на самі очі, швидким, рваним кроком.

Я пригальмував біля тротуару, відчинив пасажирські двері й крикнув:

— Денисе, сідай у машину! Треба поговорити!

— Відчепись від мене! — крикнув він у відповідь, навіть не зупиняючись. — Їдь до своєї!

Я вилаявся про себе, глушачи мотор. Вискочив з салону, у кілька кроків наздогнав його і вхопив за плече, змушуючи зупинитися.

— Пусти! — Денис різко смикнувся, розвертаючись, і з розмаху штовхнув мене в груди. В його очах, блискучих від сліз, кипіла така дика, підліткова лють, що мені на мить стало не по собі. — Що, прийшов розповісти, який ти крутий? Як ти технічно мене обставив?! Я ж тобі довіряв, Макаре! Я ділився з тобою, а ти просто за моєю спиною крутив із нею роман! Ти ж обіцяв, що ніяких дівчат зі школи!

— Денисе, та закрий ти нарешті рота і послухай! — не витримав я, перехоплюючи його за обидва зап’ястя, щоб він перестав махати кулаками. Ми важко дихали, стоячи під світлом миготливого вуличного ліхтаря. — Я не знав, що дівчина з зупинки — це Юля. Ти мені не називав її імені, памʼятаєш?

— І тому ти вирішив її забрати собі?! — вигукнув брат, намагаючись вирватися.

— Та яка “дівчина зі школи”, ідіоте?! — гаркнув я, остаточно втрачаючи терпіння. — Юлі двадцять три роки! Вона викладачка! Вона нова вчителька англійської, Денисе!

Мій крик луною відбився від стін ближніх будинків.

Денис раптом обмʼяк. Його руки безсило опустилися, а весь гнів миттєво змінився повним, абсолютним заціпенінням. Він витріщився на мене, переводячи подих, наче я щойно сказав, що земля пласка.

— Що?.. — ледь чутно прошепотів він, кліпаючи очима. — Яка... вчителька? Вона ж... вона молода. Вона на зупинці стояла, як звичайна дівчина…

— Вона закінчує, зараз захищає диплом. Вона прийшла у ваш ліцей лише на заміну, — вже спокійніше, втомлено зітхнув я, відпускаючи його руки. — Юля — доросла жінка, малий. І вона поняття не мала про твої почуття. Коли ти влаштував цей цирк із шоколадками та Інстаграмом, вона була на сто відсотків упевнена, що ти бігаєш за Дариною. Вона сьогодні мені на обіді щиро давала поради, як допомогти тобі помиритися з тією десятикласницею, бо переживала за тебе як педагог.

Денис слухав мене, і на його обличчі відображалася ціла гама емоцій: від шоку до дикого сорому. Він повільно опустився на лавку біля під’їзду, ховаючи обличчя в долонях. Весь його грандіозний романтичний замок, побудований на підлітковому пафосі, щойно розсипався на порох.

— Боже, який я дурень... — глухо промовив він у долоні. — Яка Дарина... Я ж перед усім подвірʼям кричав... 

Я підійшов і сів поруч, важко поклавши руку йому на плече.

— Головне, щоб ти розумів: я не зраджував тебе. Я дізнався про все занадто пізно, коли сам уже... застряг у цьому по вуха.

Денис довго мовчав, шмигаючи носом, а потім тихо запитав:

— І що тепер?

Я хотів відповісти, що все владнається, але в цю саму секунду в моїй кишені коротко завібрував телефон. Я дістав його, сподіваючись побачити хоч щось від Юлі.

Це справді була вона. Одне коротке повідомлення, яке миттєво змило всю радість від примирення з братом.

Юля: «Що б це не було, ми маємо припинити».

Я стиснув екран пальцями так, що побіліли суглоби. Вона закривалася. Увімкнула свій професійний захист викреслюючи мене з рівняння.

Але я не збирався її відпускати.