Крок 1. Зрозуміти, що у твоєму стабільному житті чогось не вистачає.

- Куди ти преш?! – синій фольцваген седан підрізав мене на перехресті. – Дістали вже! Понакуплюють ці права, а їздити не вміють! 

Я сьогодні був вкрай роздратований. Ранок не задався, ще з самого початку. Тільки відкрив очі і тут Віка зі своїм ниттям.

- Вітю, а коли ми вже поїдемо відпочивати? – вона притулилась до мене своїми оголеними грудьми третього розміру та звабливо об мене потерлась. 

Знаю, будь хто з чоловіків скаже, що про такий ранок можна лише мріяти. Але якщо до шаленого сексу іде вічне ниття, то врешті-решт, це колись набридне. Сьогодні, нарешті зрозумів, що чаша мого терпіння переповнена давно та остаточно.

- Віть, я так мрію поїхати в Італію. Ми там ще з тобою не були!

- Ми лише місяць назад прилетіли з Мальдів, – я намагався стриматись, щоб не зірватись.

З Вікою ми зустрічаємось, майже, пів року. За цей час уже тричі побували за кордоном. Я навіть вдячний їй, що нарешті вибрався туди, бо самому особливого бажання їхати не було. Франція, Іспанія та Мальдіви суттєво вдарили по моєму гаманцю. Не подумайте, я не жадібний, просто не бачив віддачі від цієї дівчини. Складалось враження, ніби я простий банкомат, який лише постійно видає кошти на потреби коханки. Вікторія дівчина гарна, проте… Абсолютно нічого, крім шмоток, дорогих ресторанів, салонів краси і соціальних мереж в її голові закладено не було. Якби хоч хазяйновита та ласкава. Але вона й по дому нічогісінько не робить. Навіть готує і пере наші речі найнята мною домогосподарка – Людмила Іванівна, жінка порядна та тактовна. Добре, розумію, що можливо забагато вимагаю від жінки. Тіло струнке, обличчя гарне, форми як я люблю - не соромно друзям показати. Але за цією картинкою з глянцевого журналу  - пусто і холодно. Так, секс звичайно у нас шалений та за першої моєї вимоги. Проте, душевної теплоти – нуль. Приходжу з роботи, втомлений роздратований, голодний, а мене зустрічає лише її холодне: «Привіт». Віку не цікавить, як у мене справи, чим я займався, які у мене проблеми чи як себе взагалі почуваю. Все, що їй потрібно знати -  це чи вчасно перевів гроші на її картку.  Як правило, я  на самоті вечеряю приготовану Людмилою Іванівною їжу, в компанії з телефоном, доки вона дивиться фільм або сидить у інтернеті. Відволіктись Віка може лише так : «Віть, я такі гарні туфлі сьогодні бачила у торговому центрі. Коштують лише кілька тисяч. До них іде сумочка - така гарна!!! Ти кинеш мені на картку гроші? Завтра куплю і ми зможемо їх вигуляти у новий ресторан. Сьогодні бачила в інтернеті - відкрили тут не далеко в центрі. Ресторан європейської кухні. Ти ж любиш європейську кухню, правда?»

Я люблю звичайну, домашню кухню і душевну теплоту від жінок. Кілька невдалих стосунків переконали мене, що від чоловіків жінкам потрібні лише гроші. Сам чоловік не потрібен. Крута тачка і квартира в центрі – це показник «підходящого» чоловіка для стосунків, яким я являвся уже вчетверте. Попередні три мої дівчини протримались ще менше. Не знаю, можливо, я сам таких обирав – «недалеких». З ними було простіше. У періодах між ними  були просто жінки на одну ніч. Дійшов сьогодні висновку, що набридло це все, хочу, щоб мене любили по-справжньому! Не за те скільки я заробляю! Хочу бачити любов і жагу до мене, як до чоловіка в очах дівчини. Врешті, самому закохатись. Цього у мене, нажаль, за шість років так і не вийшло.  

Поїхав з села із вщент розбитим серцем. Леся. При згадці цього імені мене кидало то в піт, то в жар, то в тремтіння. Нічого з собою не можу зробити. На рудих взагалі тепер не дивлюсь. Байдуже, яка зі мною зараз дівчина, тільки не руда. Ну їх! Через стільки років і жінок серце зажило, але любити більше не могло. Іноді, до дівчат з'являлись теплі почуття, але це була точно не любов. Можливо, я сам винен. Ніколи не підпускав до себе нормальних дівчат, а лише таких – «пустих».

- Віть, ну то як? Я бронюю білети і збираю чемодани? – вона легкими поцілунками почала спускатись від грудей нижче. Я спинив її та підтягнув вище, щоб добре бачити її очі. Там був лиш вітер.

- Так, Віко, збирай чемодани, але не на курорт, а до себе додому!

- Що?!- вона округлила очі.

О, у неї з'явилась реакція! Отож, це не біоробот! Звичайно, я вперше їй відмовив, а тепер збираюся щей виставити зі свого життя.

- Віко, закінчуй розігрувати комедію і давай без істерик!  У мене сьогодні дуже важлива зустріч, тому я не хотів би приїхати на неї роздратованим. Давай поговоримо чесно. Я тебе не кохаю, ти мене теж. Я більше так жити не хочу, тому згоден виплатити тобі відступні у розмірі двадцяти тисяч доларів, але за умови, що ти до вечора зникнеш з мого життя остаточно. Всі прикраси і шмотки можеш лишити собі. Ключ від квартири залиш у прихожій, біля дзеркала та захлопни двері.

Вона мовчала, ніби в рот води набрала. Її вираз обличчя не був уже здивованим. Віка посилено думала, мабуть хотіла поторгуватись. Ні сліз, ні істерик, просто холодний розрахунок в очах. Я зіштовхнув її з себе та попрямував у ванну. Прийнявши душ та випивши кави, збирався на роботу наодинці. Вона закрилась у ванні. Схлипів чи ридань я не чув, отже все гаразд. Думаю, що її не дуже образив. Вона і сама розуміла, що довго так тривати не може.

Тепер їду містом і думаю, а може ну його, те кохання?! Якось же жив всі ці роки. До речі, не погано жив. Університет закінчив, купив нову двохрівневу квартиру у новобудові, машину тойоту ланд крузер, маю своїх два СТО, сьогодні купую третє. Чого душа ще бажає? Бажає любові! Живеш, крутишся, як білка в колесі, а задоволення не отримуєш.  Добре, подумаю про це пізніше.