Епілог: Нова ера «Zimaletto»

Через тиждень у конференц-залі «Zimaletto» зібралася вся рада директорів. Атмосфера була напруженою до межі. Кіра нервово стукала дорогим рубіновим перснем по столу, Крістіна ховала очі за темними окулярами, а Андрій Жданов із переможним виглядом підключав свій ноутбук до головного проектора.

— Шановні акціонери, — урочисто оголосив Андрій, випрямляючись. — Сьогодні я змушений підняти питання про адекватність деяких членів нашого правління. Я маю беззаперечні докази того, що Олександр Юрійович Воропаєв веде підривну діяльність проти іміджу нашої компанії.

Жданов із тріумфом натиснув кнопку «Enter». На величезному екрані з’явився той самий знімок із кущів бузку: Саша Воропаєв у гігантському коричневому кардигані, з переляканим обличчям та запітнілими окулярами, тримає в одній руці жирний чебурек, а іншою намагається відбитися від Миколи Зорькіна.

У залі на секунду запала тиша. Андрій уже приготувався слухати крики обурення, як раптом Павло Жданов (батько Андрія) повільно зняв свої окуляри й уважно подивився на екран.

— Знаєш, Андрію... — задумливо протягнув Павло. — А в цьому щось є. Останні три роки ми випускали колекції для еліти, і наші продажі падали. А Олександр... Олександр відчув серце простого народу! Це ж геніальний маркетинговий хід — «утеплений бізнес-клас»!

— Що?! — у Андрія мало не віднялася мова. — Тату, він у забігалівці чебуреки їв у Катиному шматті!

— Не шматті, Андрюшо, а в концептуальному оверсайзі, — почувся знайомий голос від дверей.

У залу впевнено зайшов Саша. Він знову був у своєму ідеальному дорогому костюмі, але на шиї в нього замість шовкової краватки красувався... в'язаний коричневий метелик. Слідом за ним зайшла Катя Пушкарьова, яка несла нові папки з фінансовими розрахунками.

— Ми з Катериною Валеріївною провели аналіз ринку, — гордо заявив Саша, сідаючи на своє місце і хитро підмигуючи Каті. — Цей знімок уже «випадково» потрапив у мережу завдяки жіночій раді. Наша нова акція «Купи пальто — отримай кактус і затишок» підняла акції компанії на п'ятнадцять відсотків за три дні! Молодь розкуповує наші кардигани, як гарячі пиріжки. Тож дякую за безкоштовну фотосесію, Андрійку.

Жданов безпорадно опустився в крісло, дивлячись на екран, де Саша в кардигані тепер здавався символом комерційного успіху.

Катя сіла поруч із Сашею і тихо шепнула:

— Олександре Юрійовичу, ви молодець. Але наступного разу на чебуреки йдемо в нормальних костюмах. Моя мама сказала, що ваш кардиган треба терміново випрати.

— Тільки якщо ви самі його попрасуєте, Катю, — так само тихо, але вже зовсім без колишнього цинізму відповів Саша, і на його обличчі з’явилася щира, тепла посмішка.

Борьба за компанію продовжувалася, але битва за серце Каті Пушкарьової була Сашею офіційно і дуже весело виграна.