Кіра
— Це якась помилка! — струснула я розподільчим листком. — Я не можу бути цілителькою! Я бойовий маг! Точка. Ви неправильно розподілили мене на магістратуру.
Відьма, що керувала розподілом, підняла на мене суворий погляд. Правда, товстезні скельця окулярів робили її схожими на величезну комаху.
Взагалі-то я намагалась ставитись до всіх з повагою. Але зараз моєї поваги трішки не вистачало.
Все життя я готувала себе до навчання на бойовому факультеті. Так, через расу — а я була напівдемоницею, — потрапила до експериментальної групи, точну направленість мого дару визначити не зміг навіть тато, між іншим, ректор цієї магічної академії.
Але минув час, я розвивала свої бойові здібності, проявила у кількох сутичках… Отримала на горіхи за те, що в них полізла, але все одно продовжувала йти до мети. І що я тепер чую? Коли нарешті нашу експериментальну групу розпустили, і треба було визначити, який у мене дар, перед магістратурою, мене надсилають до цілителів!
На самий нудний, самий складний, самий проблемний факультет академії Торенвес.
— Шановна, — тон у відьми був таким, що ставало очевидно: вона мене шануватиме хіба що ляпасом, — поводьтесь спокійно. Додаткові магічні тести довели, що ви — цілителька.
— Я бойовий маг.
— Ви цілителька.
— Я навчалась на…
— Любонько, — ще уїдливіше промовила вона, — не має значення, на кого ви там навчались. Ви — цілителька. Направленість вашого дару саме така. А це чудова спеціальність, якій, звісно, негайно потрібне достойне поповнення. Впевнена, у вас все вийде. Наступний.
Я спробувала ще раз сказати, що цього не може бути, це якась дурниця, але мене жестом відсторонили вбік, ще й послали якесь прокляття. Я проковтнула чужу магію, мов її і не було, схрестила руки на грудях і стояла, чекаючи, доки відьма пояснить наступному студенту, куди йому йти.
Миршавий, схожий на горобчика хлопець отримав направлення на бойовий факультет. А я, донька вогняного демона, цілителька. Де таке видано!
— Я вам повторюю, сталась якась помилка. Мій тато — демон…
— Та хоч той демон, що наш ректор, — чесно відповіла відьма. — Я — представниця незалежної комісії, надісланої сюди королем Альсорії. І наша комісія визначила, що ви маєте цілительський дар. Для подальшого розподілу ви маєте пройти вступне фахове випробування і будете зараховані на відповідний факультет. Все. Заперечення не приймаються.
Вона так зиркнула на мене, що заявляти про посаду батька я вже не стала. Можна, звісно, сказати, що він справді ректор, але що б то воно дало.
— Вступне фахове, — додала відьма, трішки помовчавши, — здаватимете вдвох з… Ось, — вона видала мені артефакт. — Люсьєн Мур. Десь… Тут.
Артефакт, дрібний зелений пошуковий маяк, замиготів в руках. Я роззирнулась.
Коридор був весь наповнений студентами, не тільки майбутніми магістрантами, а й тими, хто вступав на перший курс академії Торенвес. Схвильовані, щасливі, задоволені, розгублені… Які завгодно, але тільки не злі, мов зграя піщаних драконів.
На відміну від мене.
Я покрутила артефакт у руці і, тоді обернулась довкола своєї осі і, відчувши, як камінь озвався теплом в одній із точок, закрокувала в той бік.
Попереду стояв високий, стрункий чорнявий хлопець. Очі, схожі на два нескінченних чорних колодязі, ясно говорили: некромант. Звісно, я пройшла повз нього, знаючи, що цілителем маг смерті бути гарантовано не може.
Артефакт спалахнув теплотою в руці, коли я минала некроманта, а тоді знов похолоднішав.
Серйозно?!
Я про всяк випадок пішла назад. Тоді спинилась перед незнайомцем, кашлянула і спитала:
— Ти Люсьєн Мур?
— Ага, — кивнув він. — А що?
— Цілитель?..
— Некромант, — усміхнувся він і махнув папірцем з розподілом. — І так, цілитель.
Порятуй мене Безодня, вони що, знущаються?! Гаразд, мене відправили сюди, в цілителі, це ще хоч якось можна зрозуміти. Я дівчина добра, ще й енергетичні лінії бачу. Але некроманта відправити, ну, це вже просто занадто.
— Мене звати Кіра де Р’єн, — повідомила я.
— Радий знайомству, — він знизав плечима.
— І я бойова відьма.
— Прекрасно. Що мені з цього?
— Мене теж розподілили у цілителі, — повідомила я йому похмуро. — Відправили до тебе, аби ми разом пройшли вступне фахове випробування для майбутніх магістрантів.
Цього разу він удостоїв мене більш зацікавленого погляду. Навіть взяв розподільчий листок з моїх рук, і я звернула увагу на те, які у нього довгі красиві пальці і смаглява шкіра. Люсьєн був привабливим. Навіть шкода, що він має такий дар, який нереально пристосувати до спілкування з іншими людьми. Або демонами.
— Цікавий у цьому році буде набір цілителів, напарнице, — гмикнув Люсьєн, повертаючи мені розподільчий листок. — Але гаразд. Де тут можна дізнатись, що в нас буде за вступне фахове?
#201 в Фентезі
#790 в Любовні романи
#188 в Любовне фентезі
від ненависті до кохання, невгамовна героїня, магічна академія
Відредаговано: 29.07.2024