Розділ 63. Перший млинець не нанівець!

Розділ 63. Перший млинець не нанівець!

Марійка не тямила себе від щастя, коли побачила гостей. Дівчатка зустрілися та обійняли одна одну. Ні бабуся, ні тато не могли стримати сліз. Які ж вони схожі!

Соня привезла у подарунок сестричці ведмедика, який одразу страв для малою улюбленою іграшкою. Ет зупинився по дорозі біля квіткового магазину. Вони ж їхали до маленької леді. Для сестрички обрали яскраві соняхи. Марійка аж зашарілася, коли Ет подарував їй квіти.

– А ти ж казала, що єті живе у горах, – звернулася Марійка до Соні, коли їй представили усіх.

– Ну, сьогодні у єті вихідний і він не міг пропустити зустріч з тобою, – мовив Етьєн, зрозумівши, що мова йде про нього.

Усі багато сміялися, спілкувалися за обідом. Всеволод Романович відмітив для себе, що вперше бачить Марійку такою щасливою, що значить рідна душа, яка щиро любить.

– Я усе-усе з’їла! А ми можемо приготувати млинці, як ти обіцяла? – запитала Марія.

– Звісно. Ми приготуємо з тобою та Етом десерт, – мовила Соня.

Всеволод Романович та Катерина Петрівна лишилися за столом, їм було про що поговорити. Всеволод мусив вибачитися та подякувати за Соню.

Софія з помічниками пішли на кухню, де кухар вже приготувала усі необхідні продукти та вже насмажила млинців на спеціальній млинцярні. 

– Дякуємо, але так не піде, – скромно оцінила роботу кухаря Соня та відкрила двері холодильника. До яєць, борошна, олії, які вже стояли на столі, дівчина витягла з холодильника сметану, лимон, моркву, буряк. Серед спецій знайшла ванілін, соду та сіль. Серед посуду дістала дві каструлі, сковорідки, лопатки, ополоники, вилки та тарілки.

– Сьогодні у вас є унікальна можливість стати учасниками конкурсу «Майстер-шеф», – мовила Соня, знімаючи з гачка три фартухи. Один вона одягнула сама, другий одягнула Марійці, а третій дала Етьєну, який зняв піджак та заходився хазяйнувати.

– Нічого собі! Але я не вмію готувати, – похнюпилася Марійка.

– Я також не вмію. Ми у рівних умовах, – мовив Етьєн.

– Ви готуєте, а журі куштуватиме та оцінюватиме, – мовила Соня.

– Я, звичайно, не розуміюся на стравах, але для чого у млинцях морква та буряк? Це ще борщ готувати будемо? – запитав Етьєн, спантеличено обвівши очима набір продуктів, які застала Соня з холодильника.

– Ну, художниця я, чи ні? Ми додамо трохи кольорів у наші страви, – загадково мовила Соня. – У вас буде однаковий набір продуктів, однакові умови та кількість часу.

– Як скажеш, – відповів Етьєн.

Для того, щоб Марійці було зручніше, Ет пересадив дівчинку з візочка на високий стілець сучасної кухні-студії, щоб їй було комфортно. Усі продукти Соня подавала та розповідала, як і що необхідно зробити.

– Тепер виделкою робимо інтенсивні кругові рухи, – показала майстер-клас Софія, взбиваючи яйця, цукор, дрібку солі та ванілін. – Далі додамо сметану, розведену теплою водою, щоб не було грудочок, борошно, трохи олії та наш таємний кольоровий інгредієнт, – мовила Соня показуючи на дві тарілочки з натертим буряком та морквою.

– Ми будемо це додавати у наше тісто? – здивувалася Марійка.

– Ні, тільки сік для кольору. Який тобі більше подобається: морквяний, або буряковий? – запитала Соня, вичавлюючи сік.

– Хочу, щоб млинці були схожі на сонечко, – відповіла Марійка, тягнучись до морквяного соку.

– Думаю, що варто додати ще трохи борошна, мовила Соня. Дівчина додала інгредієнт та замастила свою щічку. Етьєн підійшов до неї та ніжно почав витирати. Цю сцену застали Всеволод Романович та Катерина Петрівна. Родина, яка готує разом. Що може бути ще краще?

– А ми привезли до млинців малинове варення. Марійка, знімеш пробу? – запитала бабуся.

– Обов’язково, але зараз ми будемо смажити. Як кажуть перший млинець нанівець, – зажурилася Марійка.

– У нас не буде нанівець. Щоб перший млинець був вдалим, як й інші, є кілька секретів: усі інгредієнти мають бути однієї температури, не з холодильника. Молоко, або вода, мають бути теплими, щоб не було грудок. Для того, щоб млинці добре переверталися та не прилипали, необхідно розжарити пательню та добре посипати сіллю. Як сіль нагріється, необхідно її висипати, тоді, навіть, перший млинець буде ідеальним.

Марійка добряче усе змішала та приготувала тісто, поки на пательні смажилася сіль. І у Етьєна, і у Марійки усі млинці вдалися, починаючи з першого, але на тарілці не було жодного млинця, бо кожен бажав зняти пробу, хоча Соня просила дати можливість млинцям хоч трохи охолонути. Поласувавши та наївшись смачним, справа з наповненням тарілок з млинцями пішла краще.

– А тепер найочікуваніший момент. Компетентне журі має скуштувати млинці трьох кухарів та озвучити свою думку: хто ж справжній майстер-шеф? – мовила Соня, коли усі зібралися.

– Мені найбільше смакують жовті слинці, – сказав Всеволод Романович, скуштувавши страви.

– Я також віддам перевагу сонячним млинцям, бо рожеві надто солодкі, як на мене. Кухар точно цукру не шкодував, – озвучила свою думку Катерина Петрівна. – Але віддам їм друге місце.