Розділ 53. Мистецтво чистої води, а не реклама!

Розділ 53. Мистецтво чистої води, а не реклама!

Соломія також долучилася до заходу та була присутня. В її обов’язки входила допомога в оформленні локації та інформаційне висвітлення події. Фото та відеозвіт мала підготувати саме вона.

Етьєн дуже швидко знайшов необхідну інформацію про кожного з учасників делегації. Вона виявилась дуже важливою, бо у одного з делегатів була алергія на квіти, якими мали прикрашати зал та обрали інший варіант для декорування, а у власника французької компанії була харчова алергія на рибу, яку замінили у меню іншими ставами.

Ед переглядав інформацію, яку мали вивчити усі. У його руки потрапили файли про Бернара Дрю. Цей чоловік був відомим у Франції рекламником. Його роботи були яскравими та мотивували людей купувати товари, які він рекламував. Чоловік знався на своїй справі, сам багато знімав, але ненавидів, коли знімають та фотографують його. Саме Бернар мав зняти рекламу нової золотої автівки для французьких партнерів. Поки перебував у пошуках натхнення, але безрезультатно.

– Привіт, любителько посміятись над іншими, – мовив Едуард, підстерігши Соломію, яка намагалася його уникати.

– Привіт, Еде. Я видалила те відео, але ти з Етьєном були неперевершеними. Там такі коментарі писали, – намагалась пом’якшити ситуацію Соломія.

– Не примазуйся до чужої слави. Я ледь від Лізи відкараскався після твоїх жартів. А уяви, якби вона до Етьєна прилипла? – резонно запитав Ед. – Ти хоч інколи думай своєю гарною рудою головою.

– Ой, не починай! Добре, визнаю, дещо перегнула палицю. Але ви з Едом були такі гарнющі, що я не могла приховувати це від людей. Краса врятує світ. Чув такий вислів? – намагалася заговорити Едуарда Соломія.

– Що ж, буду рятувати світ, а ти не байдикуй. Іди оно того гламурного чоловіка у рожевому костюмі з помаранчевим шаликом познімай, – мовив Едуард, киваючи на Бернара Дрю. – Він – велика шишка. Впевнений, що для твого блогу – саме те. Він, звісно, не такий красень, як я, але рожевий костюм та шалик його врятує.

– Ти – нестерпний, – закотила очі Соломія.

– А хто сказав, що краса, яка врятує світ, не може бути нестерпною? – глузливо запитав Ед.

– Ти від скромності не помреш.

– А ти що не знала, що я планую жити вічно? – запитав Едуард та пішов до Етьєна, який був дещо схвильований та розгублений.

Соломія взяла свій фотоапарат та направилася до чоловіка у яскравому одязі, на якого вказав Ед. Соломія не знала французької мови, але Бернар настільки красномовно виявляв свої емоції та протест, що дівчина зрозуміла, що Ед сказав їй щось не те. Бернар Дрю жестикулював, відвертався, але Соломія все ж зробила кілька фото.

Бернар Дрю

Поряд не було перекладачів, а екстравагантний чоловік щось експресивно говорив. Соломія не знайшла нічого ліпшого ніж сказати:

– Ви говорите англійською? – запитала дівчина, знаючи мову на непоганому рівні. Не дарма ж навчалася у приватному ліцеї з поглибленим вивченням іноземних мов.

– Так. Перестаньте мене фотографувати! Я не давав вам ніякого дозволу, – відповів чоловік англійською, але з акцентом.

– Вибачте, – мовила Соломія і зрозуміла, що це помста Еда за її жарти. – Я зараз видалю усі знімки, але мене привабив ваш яскравий образ та незвична зовнішність, – додала Соломія та взялася видаляти фото.

– Зачекай! Хочу глянути, що в тебе вийшло. Дозволиш глянути на знімки? – неочікувано змінив настрій Дрю.

Поки Бернар дивився Софія починала свій перформанс зі створення золотої машини на темному тлі. Чоловік настільки захопився, що взяв фотоапарат Соломії та почав знімати, як працює Соня та періодично робив фото Соломії. Неочікувано зірвався вітер та розтріпав руде волосся Соломії, яка стояла недалеко біля Соні. Кілька золотих блискіток вітер підхопив та кинув у обличчя руданки.

– Дивовижно! Неперевершено! – вигукував Бернар, фотографуючи в золоту машину і Соломію.

По завершенню перфомансу Софії почулися гучні оплески. Найгучніше плескав Всеволод Романович, який не міг відірвати очей від юної художниці.

– Не знаю, які умови тобі завтра запропонують українці, але підписуй контракт за будь-яких, – мовив Дрю до голови французької компанії. – Я такий рекламний ролик придумав, що твою машину будуть купувати, мов свіжі круасани біля Монмартру.

– Що ти вже задумав? – запитав чоловік, знаючи вередливого Дрю.

– Якщо підпишеш з Маком Бехтольдом контракт завтра, то через тиждень після повернення, отримаєш ролик. Тільки треба вмовити Софі повторити свій золотий малюнок ще раз та зняти кілька кадрів з цією жагучою руданкою на вулицях Парижа та твоєю автівкою, – кивнув в бік Соломії. – Обіцяю шедевр! В мене вже усі пазли склалися. Це буде мистецтво чистої води, а не реклама!

Золота автівка