Розділ 52. Конкурент
Французька делегація навіть не очікувала такого прийому. У аеропорті їх зустріли Марк Борисович з Сонею та ще одним перекладачем. Дорогою до готелю розповіли про плани на вечір. Виявилось, що фірма-конкурент Марка Борисовича також хотіла підписати контракт та запросили французів у понеділок на свою територію. Добре, що Женя зіграла на випередження та вирішила усе організувати саме так.
– Сьогодні на вас чекає культурна програма у французькому стилі, – розповідала Софія, отримуючи купу компліментів від делегації не тільки за бездоганну французьку, але й прекрасну зовнішність та знання культури й традицій гостей. – Завтра ми хочемо вам продемонструвати традиції України.
Поки гості заселялися до готелю, Марку Борисовичу зателефонував власник конкуруючої фірми та звинуватив у нечесному веденні бізнесу. Конкурент змовчав, що саме Марк Бехтольд першим запросив французьких партнерів до України та ще у Парижі домовився про співпрацю.
– Якщо бажаєте, можете долучитися до заходів, які ми сьогодні запланували. У нас сьогодні знайомство. Одразу й познайомимося особисто, – запропонував бізнесмен. – Я надішлю повідомлення з геолокацією.
– Для чого ви його запросили? – запитала Софія, коли дзвінок було завершено.
– Конкурентів треба знати в обличчя та тримати близько, щоб не встромили ніж у спину. Хай приїде та побачить, що ми готові, – відповів Марк Борисович.
Французи досить швидко спустилися до холу та рушили на локацію, де мав проходити захід. До того часу Соломія та Женя вже закінчили усі приготування. Офіціанти та страви були на місці. Євгенія обрала чудову локацію. Це була простора тераса з видом на море.
Коли делегація прибула, то помітила біля входу чоловіка у чорному дорогому костюмі з метеликом. Він привітався з Маком Борисовичем, але дещо завис та точно був дещо спантеличений, коли побачив Соню. Перші хвилин двадцять він витріщався своїми блакитними очима на дівчину, яка представляла усіх гостей та виступала у полі перекладача. Бізнесмен був спочатку впевнений, що вона прибула з делегацією та француженкою.
За цими дивоглядками спостерігав і Етьєн, який був готовий заїхати в ніс бізнесмену, який надто захопився спогляданням Соні.
– Хто це? – запитав Етьєн у Марка Борисовича, коли той підійшов до нього.
– Це мій конкурент – Багацький Всеволод Романович. Його компанія хотіла переманити французів та підписати контракт. Відомий в Україні бізнесмен у сфері машинобудування. Його батьки багато інвестували, у свій час, у розвиток українського ресторанного бізнесу. Чув, що кілька років тому його син помер через передозування наркотиками. У нього лишилась одна донечка, яку він від усіх ховає. Був кілька разів одружений, але його шлюби не тривали довго. Зараз виховує доньку сам, бо розлучився, – бізнесмен видав усю інформацію, яку знав, бо Етьєн також дуже допоміг під час підготовки.
– Цей конкурент – надто неприємний тип, – злісно мовив Ет.
– Не нервуй ти так! Він надто старий для Соні. До того ж, вона ні на кого не звертає увагу, крім тебе. Це не та дівчина, яка буде вестися на товстий гаманець, – відверто мовив Марк Борисович, одразу зрозумівши, чому саме Етьєну не сподобався його конкурент.
Етьєн був дуже здивований, коли побачив, що цей неприємний чоловік говорив з Катериною Петрівною і він почув лишень закінчення розмови:
– ... ні, навіть і не думайте! Я не дозволю! Ви не маєте ніякого права! – емоційно вигукувала Катерина Петрівна, але замовкла, коли Етьєн підійшов до неї, щоб з’ясувати, що сталося.
– Але ж я не знав… – намагався виправдатися Всеволод Романович.
– Що сталося, Катерино Петрівно? – стривожено запитав Етьєн. В очах жінки він бачив неприхований страх.
– Нічого, Етьєне. Все добре. Дякую, – намагалася триматися жінка.
Багацький Всеволод Романович