Розділ 46. Репнуть?

Розділ 46. Репнуть?

– Я? А чого я? – спантеличено запитував Ед, оглядаючи бюст Лізи і думаючи, що лосини таки репнуть, якщо він зробить хоч одну підтримку з цією дівчиною. Ні, він не сумнівався у своїй силі, він би, напевно, витримав певний час Лізу, а ось чи витримають лосини – питання ще те.

– Бачу, що вже всі зібралися. Можемо розпочинати заняття, – прозвучав жіночий голос, який привернув увагу усіх.

Катерина Петрівна обвела поглядом присутніх. Три пишні жіночки та двоє чоловіків, які чомусь обрали для репетиції одяг дещо не за розміром. Чоловіки, наче інь і янь, були одягнуті у білий і чорний танцювальні костюми. Чоловік у білому одязі одягнутий був у спідню білизну червоного кольору, і цей витвір Calvin Klein просвічувався крізь білі балетні трико та діяв на жіночок, наче червона шматка на бика.

– Добрий день! Моє ім’я – Катерина Петрівна. – Сьогодні ми з вами доторкнемося до прекрасного танцю, історія якого сягає у далеку давнину. Ви, звичайно, за одне заняття не зможете танцювати балет, але навчитеся азам та спробуєте виконати певні елементи. Хочу попередити, що балет це – велика праця, самопожертва та любов до мистецтва. Сьогодні нам буде допомагати соліст Одеського оперного театру – Петро Дзеркальний, – представила танцівника Катерина Петрівна. – У нас сьогодні чудова нагода танцювати парами. Для того, щоб ви могли подивитись на себе з боку та проаналізувати свої помилки, весь урок буде знято на відео, а наступного заняття, ми розберемо, які помилки було вами допущено, щоб надалі їх не припускатися.

Євгенія дотрималася свого слова. Перед першим заняттям у залі, де проходили уроки Катерини Петрівни, працівники встановили та підключили обладнання. Зробити так, що Женя могла підключитися у будь-який момент та поглянути, що відбувається у залі. Близько п’ятнадцятої години Женя і Соломія причаїлися біля ноутбуку, де з’явилася картинка із залу. Першим йшов Етьєн у чорних лосинах і водолазці, а за ним у такому ж одязі, тільки білого кольору, йшов Едуард, світячи своїми червоними трусєлями.

– А він, що тут забув? – здивувалася появі Еда Соломія.

– Напевно, вирішив підтримати Етьєна. Справжній товариш! – оцінила вчинок Еда Євгенія.

– Ні-ні-ні... Такий розвиток подій мені не подобається. Це ж він там може познайомитися з гарненькими балеринами. Я ж бачила, які вони там фігуристі, хоч деякі худющі, мов тараньки, – невдоволено мовила Соломія.

– Ну, випробуємо Етьєна не тільки танцем, але й спокусою дівчат, – мовила Женя, не розуміючи, про кого говорить Соломія.

– Та я в Етьєнові не сумніваюся, але чого за ним Ед попхався?! – зі злістю мовила Соломія. – Ой, я ж запустила стрім із балетної зали!

– Хай підписники також порегочуть, поглянь на перелякані очі Еда та Ета й гарячі погляди цих пампушок. Та Едуард після цього заняття балерин десятою дорогою буде обходити. Нікуди від тебе не ділиться твій Ед, – мовила Женя.

Усі присутні на занятті стали в одну лінію та уважно слухали Катерину Петрівну. Ед постійно поглядав на двері з надією, що до їх групи ще долучиться якась прекрасна фея. Едуард для себе вирішив, що за першої ж нагоди дремене із зали, якщо фея таки не завітає, бо його ніяк не приваблювала перспектива танцювати з Лізою. Вона не була схожа на тендітних фей, які були тут ще пів години тому.

– Прошу розбитися на пари, – неочікувано звернулася до усіх Катерина Петрівна.

Ліза одразу ж вчепилася у Еда так, що він зрозумів, що ця дама не відпустить його. Двоє інших жіночок ніяк не могли поділити Етьєна. До них підійшов Петро та став поряд з однією з жінок, яка усім своїм виглядом демонструвала, що їй не зовсім подобається її пара.

Катерина Петрівна почала показувати перші рухи. Спочатку група мала вивчити балетні позиції.

Як не дивно, але чоловіки одразу ж виконували усі настанови, наче раніше вже займалися танцями. Жінки ж питали, коли вже вони будуть танцювати у парах, а не просто стояти, стрибати та вигинатися.

Далі були заняття біля балетного станка. Катерина Петрівна зауважила, що лише один із учасників групи старається та викладається з усіх сил.

– А коли вже будуть танці в парі? – не вгавала одна з дамочок.

– Ще не час, – заспокоювала її Катерина Петрівна.

– То за що я гроші заплатила? Підняти ногу, постояти, пострибати я можу й вдома, – мовила Ліза та ласо поглянула на Еда.

Бідолашний Едуард. Він вже був не радий, що погодився на цю авантюру, але не кидав товариша, а йшов з ним до кінця. Балетне трико, дійсно, трохи розтягнулося та не так сильно давило, чи просто чоловіки не заважали вже на ці дрібниці.

– Хочу танцювати зі своїм партнером! – гаркнула жіночка, яка стояла в парі разом з Етьєном. – Для чого ж вони тут? Треба використовувати, – вийшло в неї якось грубо та двозначно.

– Добре. Станьте поряд, візьміться за руки, – пояснювала Катерина Петрівна та демонструвала, які рухи вони мають виконувати. – Ось так. Легко і граційно. Ніжно і плавно.

– Ми зараз з Петром продемонструємо, як необхідно виконати цю підтримку в парі, – мовила жінка та виконала з чоловіком відповідні рухи.

У Еда око почало сіпатися ще більше, а лосини волали, що тримаються з останніх сил. Чим більше він рухався, тим більше розходився шов на його дупці.