Розділ 43. Такі різні мами

Розділ 43. Такі різні мами

– Мені важко жилося без мами. Я пам’ятала її любов, тепло. Тато так і не одружився вдруге. У нього були жінки, але він і досі кохає маму, – ділилася  Женя. – Я, напевно, не була б проти, якби у тата хтось з’явився.

– Мені здається, що ти лукавиш, – відверто сказала Соня. – Ти б змогла з кимось ділити Марка Борисовича?

– Якусь фіру я точно б близько до тата не підпустила б, але гарну жіночку, яку в він покохав, хотіла б бачити поряд з ним. Маму, на жаль, не повернути, а він міг би зробити когось щасливим. У ньому ще є стільки невитраченої любові. Я вже думала його на сайті знайомств зареєструвати, – поділилася ідеєю Женя. Та почула, як її подруги взірвались від сміху. – Ні, ну, а що? Скільки людей так знайшли свої пари. А потім почитала кілька жіночих анкет і вирішила, що хай краще тато сам якось порається. Чого регочете? – обурювалася Євгенія та почала штовхати подруг. – В нас вже є купідонський досвід. Хто знає, можливо і тато знайде пару. Я щиро хотіла б цього.

– Женю, тобі повезло з татом неймовірно. Я також вважаю, що він вартий щастя. Марк Борисович був тобі і за тата і за маму, – мовила Соня. – Я, хоч, і жила з мамою, але не бачила їх любові. Я, напевно, не змогла б ставитися так до своєї дитини. Я згадую твою хрещену, як вона піклується та любить дівчат, яких вони взяли з сиротинця. Не кровні діти, але вона дає їм стільки свого тепла та турботи. Коли я телефоную мамі, то не бачу з її боку навіть зацікавленості. Вона кличе до себе на літні канікули, але я не поїду, бо знову відчуватиму себе там зайвою. У неї там є своя сім’я, де немає місце мені, – сумно мовила Соня.

– Дівчата, краще не будемо про сумне, бо я буду рюмсати, – мовила Євгенія.

– А я така рада, що знайшовся Сергій Дмитрович і мама щаслива. Я давно не бачила її такою. Вона уся світиться. Я зробила висновок, що вона кохала усе життя тільки його. У неї не складалося з чоловіками, бо просто вона не кохала їх. Мама у гарних стосунках з моїм татом, вони гарно спілкуються, зідзвонюються. Тато допомагає фінансово. Я б сказала, що вони хороші друзі, але не більше. Думаю, що дуже важливо зберегти гарні стосунки після розлучення.

– Так. Але, на жаль, не кожному це вдається. Я чула багато історій, коли після розлучення між колишніми починаються війни, – розповідала Соня. – Найгірше, що у цьому всьому найбільше страждають діти.

– На жаль, ти права, – погодилася Женя. – У тата є знайомий, який розлучився з дружиною, вони досі ділять дітей. Кожна зустріч – скандал з поліцією та соціальними службами. Бідні діти, з такими батьками, коли доходить до бійки, напевно, краще вже у інтернаті.

– Це ж мама з Сергієм Дмитровичем з інтернату разом. Майже усе життя! – із захопленням сказала Соломія. – Оце кохання! Після розлучення з татом у мами також були спроби знайти своє щастя, але жодна не була успішною. Мама припинила будь які намагання вийти заміж та просто викреслила зі свого життя чоловіків, коли її крайній залицяльник неочікувано перемикнувся на мене. Він почав до мене чіплятися, а я тоді усе розповіла мамі. Я дуже їй вдячна, що вона мене вислухати та вигнала того чоловіка. Ще й межи очі йому заїхала так, що він точно зірочки побачив. Той чоловік написав заяву до поліції на маму, а вона не побоялася, що була іноземкою та не мала таких статків, як той чоловік. Вона написала зустрічну заяву на нього за домагання до неповнолітньої мене. Того покидька тоді надовго закрили, бо зі мною у нього був не перший інцидент. Він раніше вже домагався до неповнолітніх дівчат.

– У тебе чудова мама. Скільки ж жінок у таких ситуаціях стають на сторону чоловіків, щоб зберегти родину, – мовила Софія.

– Дурні вони! За яйця тримаються, – констатувала Женя. – Я собі, навіть, уявила, як твоя мама заїхала тому придурку качалкою. Вогонь, а не жінка!

– Такою і має бути справжня мама, щоб горою стояти за своїх дітей, – мовила Софія.

Дівчата говорили до пізньої ночі, поки сон, нарешті, не здолав їх...

Подруги (Соня, Женя, Соломія)