Розділ 40. Я твій батько...

Розділ 40. Я твій батько...

– Я? Еммм... – геть зблід Багет. – Як би це тобі правильно пояснити.

– І чому це ви у маминому улюбленому халаті? – це найбільше спантеличило Етьєна. Мама дуже дорожила цим халатом, навіть Соломії не дозволяла його брати, а тут цей одяг був на чоловікові, якого Етьєн бачив уперше. Але було щось у цьому незнайомцеві знайоме.

– Розумієш, Поліночка, тобто твоя мама, розлила на мої штани варення. Вона пішла до хімчистки, яка десь тут недалеко, а мені сказала одягнути ось цей її халат, – розповідав Сергій Дмитрович, червоніючи. Ой, як не очікував він зустрічі зі своїм сином у такому обсязі та за таких обставин.

– Ну, припустимо, що так дійсно було, – намагався переварити та прийняти ситуацію Етьєн. Його мама красива доросла жінка. Вона мала право на особисте життя, але чомусь цей чоловік здавався Етьєнові таким знайомим, а голос він наче вже чув раніше. – А де Соломія?

– Вона лишилась ночувати у Соні та Жені, – відповів Багет, сідаючи на високий стілець за столом у кухні-студії.

– Навіть так? Хм... – зовсім здивувався Етьєн.

– Етьєне, все не так зараз, як мало б бути. Але хочу сказати тобі відверто та прямо. Я кохаю твою маму і нізащо з нею не розлючуся. Надто довго я йшов до того, щоб ми були разом. Я хочу зробити Поліну щасливою. Я ніколи її не скривджу, – щиро говорив Сергій Дмитрович.

– Згадав! Це ж ви тоді були біля під’їзду Соні? Точно! – вигукнув Етьєн.

– Так. Софія моя сусідка і це дівчата влаштували мені зустріч з Полічкою, – розповідав Сергій Дмитрович, але від ароматів з пакету у нього надто гучно завурчало в животі.

– Значить дівчата все знали та не розповіли? – підняв брову Етьєн.

– Етьєне, то все для твого блага. Вони збиралися у найближчі дні розповісти, але хотіли, щоб ми спочатку поговорили, – мовив Багет, але ніяк не наважився зізнатися про своє батьківство.

– Добре, звучить майже правдоподібно, – мовив Етьєн та сів за стіл поряд з Сергієм Дмитровичем. Якби хтось поглянув на цих чоловіків збоку, то не зміг ти не помітити подібності. Пози, міміка, жести. Хоч Сергій Дмитрович не був поряд з сином увесь цей час, але його гени було видно і без аналізу ДНК. Кров не вода, як кажуть.

– Етьєне, нам потрібно поговорити, як чоловік з чоловіком, – мовив серйозно Сергій Дмитрович, але усю серйозність моменту розвіяв гучний звук вурчання пустого шлунку Багета.

– Добре. Поговоримо, але спочатку щось приготуємо. Я, на жаль, знаю кулінарні здібності мати, то давайте приготуємо щось, до її приходу, – мовив Етьєн.

Ет уважно подивився на гостя. Приємна зовнішність, довгі музичні пальці, правильна мова. Чоловік знає його сестру та й його ім’я. Він точно добре знайомий з мамою. Тільки чому мама мовчала про цього чоловіка? Він назвав Аполінарію «пташечкою» і стільки було тепла та любові у його словах, що Етьєн зробив висновок, що це не простий чоловік, не грабіжник і не аферист. Хоча спочатку у нього промайнула така думка і, навіть, чухалися кулаки зарядити незнайомцю у носа, бо насмілився одягнути мамин улюблений халат. Але щось підказувало Етьєнові, що цей чоловік дуже важливий та не варто розпускати руки.

Етьєн дістав з пакетів продукти та поглянув на Сергія Дмитровича.

– Що готуватимемо? – підняв брову Етьєн.

– Я також не майстер-шеф, але пропоную щось зробити нашвидкуруч. Як щодо яєчні з ковбасками та червоним солодким перцем? Бачу, що усі інгредієнти є, – мовив Сергій Дмитрович.

– Звучить смачно. Пательня у нижній шафі. Мама не любить омлет, – уточнив Етьєн.

– Я в курсі. Я ж не сказав омлет, а запропонував яєчню, – підморгнув Багет, ще більше спантеличивши Етьєна. – Бачу ти червону рибу приніс. Може швидко запечемо у духовці зі спеціями?

– Оце рівень. А кажете, що не майстер-шеф, – усміхнувся Етьєн, спостерігаючи за тим, як чоловік зверху на мамин улюблений халат одягнув фартух та запропонував і йому. – Дякую, – відповів чоловік, знявши піджак та одягаючи фартух.

Чоловіки настільки активно хазяйнували на кухні, що не помітили, як повернулася Аполінарія. Жінка стала біля дверей та насолоджувалася картиною.

– Це свято для очей, бачити, як твої два найулюбленіший чоловіки хазяйнують та готують вечерю. Синусику, то ти вже переймаєш батьківський досвід з приготування яєчні? – запитала Аполінарія та помітила, як змінилось обличчя Етьєна.

– Батьківський? – перепитав Ет.

– Так, Етьєне. Я твій батько...

Фірмова яєчня від Багета