Розділ 13

Все почалося з того, що Ено вирішила випробувати нову таблетку під назвою «Еліксир вічної юності». Вона стверджувала, що це просто додасть шкірі сяйва, але щось пішло не так. Коли я, Адзуса, проковтнула цю рожеву горошину, мій одяг раптом став завеликим, а світ навколо — величезним.

— Мамо! Ти така крихітна! — вигукнула Фальфа, піднімаючи мене на руки.

Я перетворилася на п'ятирічну дівчинку. Моє довге жовте волосся тепер діставало майже до п’ят, а сил ледь вистачало, щоб підняти свій посох. Бельзебуб, яка саме залетіла на чай разом зі своєю сестрою Фатлою, ледь не впала від подиву.

— О ні! Якщо Пеквора побачить тебе такою, вона збожеволіє від милоти! — вигукнула Бельзебуб.

— Саме тому ми негайно вирушаємо до столиці демонів, — серйозно додала Фатла, поправляючи окуляри. — Тільки там, у королівській лабораторії, є антидот для такого сильного магічного відкату.

Ескорт для маленької відьми

Бельзебуб та Фатла підхопили мене (я була легша за пір’їнку!) і разом із Лайкою та Флатірте ми вирушили в політ до Ванльґарда. Лайка та Флатірте в людських подобах виглядали як мої старші сестри-охоронці. Флатірте в синій сукні постійно бурчала, що тепер їй доводиться стежити, щоб я не впала, але водночас міцно тримала мене за руку.

Ми приземлилися прямо в тронній залі. Королева Пеквора, як завжди, нудьгувала на своєму троні, але побачивши нас, вона миттєво опинилася поруч.

— Хто це мале диво з золотим волоссям? — запитала королева, нахиляючись до мене.

— Ваша Величносте, це... це Адзуса, — тихо промовила Бельзебуб.

Королівська реакція

Пеквора замовкла на секунду, а потім її очі засяяли яскравіше за зірки.

— СЕСТРИЧКА!!! МОЯ МАЛЕНЬКА СЕСТРИЧКА! — закричала вона на весь замок.

Королева схопила мене і почала кружляти. Вона була в такому захваті, що зовсім забула про антидот.

— Навіщо їй ставати дорослою? Вона ж ідеальна! Бельзебуб, Фатло, негайно несіть усі найкращі сукні, іграшки та солодощі нашого царства! Ми влаштовуємо «Тиждень Маленької Відьми»!

— Але ж Ваша Величносте... — спробувала вставити слово Лайка.

— Ніяких «але»! — Пеквора вже посадила мене на свій трон і почала заплітати мені косички. — Вона залишиться такою назавжди! Ми будемо грати в піжмурки в лабіринтах палацу і їсти шоколад на сніданок!

Рятувальна операція

Поки Пеквора розважалася, Фатла та Шарша потайки пробралися до королівської аптеки.

— Якщо ми не повернемо мамі її справжній вигляд, Пеквора заграє її до смерті, — прошепотіла Шарша, змішуючи інгредієнти.

Флатірте стояла на варті біля дверей, заморожуючи замки, щоб охорона не завадила.

— Швидше! Я бачу, як королева вже несе корону для «Маленької Принцеси Пагорба»!

Нарешті, коли Пеквора відвернулася, щоб обрати для мене черговий величезний бант, Бельзебуб спритно влила мені в рот краплю антидоту.

Бум!

Білий дим заповнив залу. Через мить я знову стала дорослою Адзусою. Моя сукня, яка була зібрана шпильками, ледь не тріснула, але я нарешті відчула свою силу 99-го рівня.

Сестринське прощення

Пеквора завмерла з бантом у руках. Її губи затремтіли, і вона виглядала так, наче зараз розплачеться.

— Сестро... ти знову велика... — сумно мовила вона.

Я підійшла до неї, без капелюха, зі своїм жовтим волоссям, що сяяло в променях світла, і обійняла її.

— Пекворо, я все та сама Адзуса. Навіть доросла, я можу з тобою грати і їсти солодощі. Тобі не потрібна дитина, тобі потрібна подруга, чи не так?

Королева посміхнулася і витерла сльози.

— Ти права. Просто ти була такою милою... Але доросла ти теж нічого!

Вечір закінчився великим бенкетом. Бельзебуб та Фатла нарешті змогли розслабитися, а Флатірте в людській подобі навіть дозволила Пекворі приміряти на неї той самий бант. Ми зрозуміли головне: незалежно від розміру, наша сила — у тому, що ми разом.