Розділ 11

Після того, як Шарша нарешті стабілізувала свою ману, на нашому пагорбі запанувала коротка пауза. Але ми вже знали: якщо до нас летить Бельзебуб, значить, чекай новин. Цього разу вона приземлилася на галявину не сама, а з жінкою, яка виглядала як її точна копія, але з ще більшими крилами та дуже впевненим поглядом.

— Знайомся, Адзусо, — зітхнула Бельзебуб, потираючи скроні. — Це моя старша сестра, Фатла. Вона працює в іншому відділі Міністерства Демонів, і вона... як би це сказати... трохи занадто енергійна.

Фатла зробила крок вперед, і я відчула потужну демонічну ауру. Вона була вдягнена у вишуканий темний костюм і тримала в руках магічний планшет для звітів.

— То це ти — та сама Відьма з пагорба, про яку Бельзебуб торочить кожні вихідні? — Фатла уважно оглянула мене крізь окуляри. — 99-й рівень, кажеш? Я прийшла провести інспекцію цього місця. Кажуть, тут незаконно утримують драконів та духів!

Драконяча відповідь

Лайка та Флатірте, почувши про «незаконне утримування», миттєво з’явилися поруч.

— Ми тут за власною волею! — вигукнула Лайка, випускаючи цівку диму.

— І спробуй тільки образити нашу господиню, — додала Флатірте, створюючи в руках гостру крижану бурульку.

Фатла лише посміхнулася.

— О, два дракони-охоронці? Це цікаво. Але моя мета — не бій. Моя мета — порядок! Бельзебуб занадто розслабилася поруч із вами, вона забула про свої обов’язки. Я прийшла повернути її до роботи!

Справжня причина візиту

Але за кілька годин «інспекції» виявилося, що Фатла прийшла зовсім не для перевірки. Коли ми сіли пити чай, вона раптом почала розпитувати... про рецепти моїх зілля та як я виховує Фальфу та Шаршу.

— Знаєш, Адзусо, — раптом зізналася Фатла, відкладаючи свій планшет. — Насправді в Міністерстві всі тільки й говорять про те, як у тебе весело. Бельзебуб стала набагато спокійнішою. Я теж хотіла побачити, що це за магія така, яка змушує навіть демонів вищого рангу пекти млинці.

Виявилося, що Фатла просто... страшенно заздрила сестрі! Вона теж хотіла мати друзів, з якими можна було б просто помовчати на терасі, а не тільки обговорювати податки на ману.

Магічна гра в доганялки

Щоб розрядити обстановку, Фальфа запропонувала Фатлі зіграти в магічні доганялки. Це було видовище: чиновниця Міністерства Демонів у дорогому костюмі ганялася по галявині за двома маленькими духами слизнів, а Розалі підказувала дівчаткам, де краще сховатися, стаючи невидимою.

— Я спіймаю вас! — сміялася Фатла, вперше за довгий час забувши про свої звіти.

Увечері, коли сонце сідало за обрій, Фатла підійшла до мене.

— Адзусо, я визнаю: твоє життя — це хаос. Але це найкращий хаос, який я бачила. Можна я теж буду... ну, іноді залітати? Обіцяю не писати жодних штрафів за перевищення рівня магії на пагорбі.

Я посміхнулася. Наша команда стала ще на одного демона більшою.

— Залітай, Фатло. Тільки наступного разу прихопи ті смачні тістечка з Ванльґарда, про які казала Пеквора.

— Домовилися! — вигукнула вона, злітаючи в небо разом із сестрою.

Сімейний вечір

Коли вони зникли в хмарах, Лайка підійшла до мене з горнятком теплого молока.

— Пані Адзусо, ви помітили? Кожен, хто приходить сюди, щоб нас перевірити або перемогти, наприкінці просто хоче залишитися на чай.

— Це і є найсильніше закляття 99-го рівня, Лайко, — відповіла я, вкриваючи доньок ковдрою. — Воно називається «Дім».

Ми всі разом вийшли на терасу. Пагорб світився магічними вогниками Розалі, а десь у долині мирно спало село Флата. Ще один день нашого неспокійного, але такого прекрасного життя добіг кінця.