Розділ 8

Повернення з весілля на рідний пагорб було не таким спокійним, як я сподівалася. Тепер за мною хвостиком ходила не лише Лайка та доньки, а й Флатірте. Синя дракониця виглядала так, наче щойно проковтнула лимон: вона була страшенно гордою, постійно бубоніла щось про «приниження через погладжування», але при цьому не відходила від мене ні на крок.

— Нагадую, я тут лише тому, що програла! — заявила Флатірте, схрестивши руки на грудях, коли ми зайшли в будинок. — Моя синя кров не дозволяє мені порушити слово. Але не чекайте, що я буду... буду... милою!

Лайка лише зітхнула, розставляючи валізи.

— Флатірте, якщо збираєшся тут жити, бери ганчірку. У нас субота — день генерального прибирання.

— Що?! Я — найсильніша з синіх драконів, буду мити підлогу?! — очі Флатірте спалахнули блакитним вогнем. — Моя магія призначена для заморожування океанів, а не для боротьби з пилом!

Конфлікт стихій

Ситуація нагрівалася. Лайка (червоний дракон) і Флатірте (синій дракон) стояли одна навпроти одної, і навколо них уже почали літати іскри та сніжинки. Фальфа та Шарша з острахом спостерігали за цим із кутка.

— Досить! — я постукала посохом по підлозі. — У цьому домі панує мир. Флатірте, ти сказала, що я можу робити з тобою що завгодно, так?

Синя дракониця здригнулася, згадавши ту саму «погладку», і миттєво почервоніла.

— Т-так... Ваша воля для мене закон.

— Тоді твоє перше завдання: ти відповідаєш за охолодження продуктів і... виготовлення морозива для дівчаток! А ще — ти допоможеш Лайці помити вікна. Твоє крижане дихання ідеально прибирає розводи, якщо правильно його використовувати.

Урок «неслухняності» для синього дракона

Весь день ми провели в роботі. Флатірте спочатку страшенно злилася, але коли Фальфа підійшла до неї і попросила зробити «снігову хмарку над кімнатою, бо дуже спекотно», крижане серце дракониці почало танути.

— Гляньте, мамо! — гукала Фальфа, кружляючи під сніжинками, які неохоче створювала Флатірте. — Вона справжня чарівниця!

Шарша підійшла до Флатірте і серйозно сказала:

— Ваша мана дуже стабільна. Якщо ви перестанете думати про вбивство, ви зможете створювати неймовірні льодові скульптури. Хочете, я навчу вас формул стабілізації?

Флатірте подивилася на маленького духа слизнів, потім на мене, і вперше за день її погляд пом’якшав.

— Ви... ви дивні. Чому ви не боїтеся мене? Я ж могла спопелити цей дім холодом.

Я підійшла до неї і знову м’яко поклала руку на плече.

— Бо ти тепер частина нашої родини. А в родині не бояться, у родині допомагають. До речі, морозиво вийшло просто чудовим. Спробуй сама.

Вечірня тиша та нові плани

Увечері, коли вікна сяяли чистотою (завдяки магічному льоду Флатірте та старанності Лайки), ми всі разом сіли на терасі. Флатірте сиділа трохи осторонь, але вже не виглядала такою ворожою.

— Знаєш, Адзусо, — тихо мовила вона, дивлячись на зорі. — У нашому роді нас вчили тільки перемагати. Нам ніколи не казали, що можна просто... пити чай і дивитися на небо. Це... не так уже й погано. Схоже, я залишуся тут надовго. Не тому, що мушу, а тому що... тут моє місце.

Я посміхнулася. Моя команда поповнилася неймовірно потужним союзником. Тепер у нас був захист і вогню, і льоду.

— Мамо, — прошепотіла Фальфа, засинаючи у мене на колінах. — А завтра ми підемо до лісу?

— Обов’язково, люба. Разом із Лайкою та Флатірте.

Я подивилася на свій пагорб. Він ставав дедалі галасливішим, але я почувалася щасливішою, ніж будь-коли за всі ці триста років. Моє безсмертя нарешті набуло сенсу.