Аліса спостерігала, як змінюється в обличчі король по мірі читання листа. Ось і у неї виникли схожі почуття, коли ознайомилася з посланням. Там давалося кілька загальних формальних порад про те, що якщо Аліса стала королевою, повинна бути мудрою та розсудливою. Після цього містилася ще одна порада, яка була названа надзвичайно важливою. Алісу закликали всіма можливими способами уникнути консумації шлюбу до того моменту, поки корабель не прибуде до місця призначення. Мовляв, завершити шлюбний процес у дорозі — це не на добро. Погана прикмета. Бути тоді шлюбу нещасним та коротким.
Причому послання містило докладний опис різних способів, як цього можна досягти. Пропонувалося вечорами підпоювати чоловіка снодійним, а то й пустити в хід еліксир, що знімає любовний потяг. Детальні рецепти зіллів теж були тут наведені.
— Мій королю, ти вже зрозумів, у чому річ? — Аліса не хотіла далі мучити величність. — Лист підмінили. Той, що ти дістав із води, і той, що я встигла почати читати до того, як його вихопив з моїх рук птах, різні.
Погляд короля потемнів.
— Ти впевнена, моя королево?
— Впевнена. Це груба підробка. Оригінальне послання містило фрагмент тексту моєю рідною мовою. Тут його немає й близько.
Той, хто задумав віроломну аферу, погано натренував свого птаха. Він мав би вихопити лист з рук Аліси одразу — поки та не встигла прочитати жодного рядка. Але складна махінація на цьому етапі дала збій. Хоча загалом спрацьовано було спритно. Аліса так поки й не зрозуміла, коли лист був підмінений. Коли він впав у воду? Тобто птах мав ще якогось спільника? Чи була застосована якась магія?
Король у задумі відклав послання.
— Це підступи ворогів корони, — видав припущення після хвилинного мовчання. — Їхній план простий. У будь-який спосіб уникнути можливості, щоб до прибуття на острів Чорних Скель ти зачала спадкоємця трону.
А король розумний. Аліса довго ламала голову, хто і навіщо плете інтриги навколо шлюбної ночі королівського подружжя. Вважала, що тут може бути задіяна скривджена жінка, яка підлаштовує дрібні капості тому, з ким раніше мала стосунки. Але версія короля звучала правдоподібніше. Якщо комусь хочеться залишити королівство без спадкоємця, то найкращий спосіб цього досягти — змусити Алісу потягнути із подружнім життям кілька днів до прибуття на острів. Розрахунок, мабуть, на те, що після прибуття на острів шанси зачати спадкоємця зведуться до нуля, оскільки у тих небезпечних проклятих місцях короля чекає вірна смерть.
— Що ти збираєшся робити, мій королю? Як вираховуватимеш шпигуна, який влаштував підміну листів? Адже він, схоже, знаходиться тут, на кораблі.
— Не думаю, — заперечив величність. — Чи помітила ти, моя королево, якої породи був птах?
— Ворон? — припустила Аліса майже навмання.
Вона і в земній фауні не дуже розбиралася, що вже говорити про місцеву. Але птах був чорним, досить великим, з довгим міцним дзьобом.
— Не просто ворон, а печерний ворон, — уточнив король. — Надзвичайно розумний птах. Вони гніздяться у скельних гротах. Тільки тепер я впевнений, що це був не простий птах, а фамільяр якогось темного мага.
Так, для простого птаха він занадто розумно і цілеспрямовано діяв.
— Однак на кораблі немає темних магів, — продовжив думку величність. — Птах підісланий з суші. Він залишив тут лист-підробку, а оригінал доставить своєму господареві.
Яка підступність! І Аліса ж так і не встигла прочитати головного — основну частину послання. Ще й король виявився взірцем шляхетності — не прочитав чужого листа. Так би він знав, про що в ньому йшлося, і переказав би Алісі. Іноді корисно буває потурати своїй цікавості.
— Ти засмучена, моя королево, — він перехопив її погляд. — Обіцяю, якщо лист цілий, я поверну його тобі.
Слова були сказані спокійно, але з такою твердою впевненістю, що Аліса повірила. Сьогодні для неї взагалі суцільний вечір відкриттів. Виявляється, тиран вміє бути уважним, відданим та благородним. Він уже не здавався їй просто гарячим південним темпераментним сексі-красенем, а чоловіком слова.
— Я займуся пошуками недоброзичливців сьогодні ж. Дам відповідні розпорядження моїм людям.
— Ми займемося, — перебила його Аліса, наголосивши на слові "ми".
Якщо вже вона виявилася вплутаною в цю історію, то має взяти активну участь у її розплутуванні.
— Пошук ворогів корони — небезпечна і непроста справа, моя королево, — поблажливо заявив король, — цим мають займатися чоловіки.
Аліса відчула, як у ній скипає обурення. Його нахабна величність вважає, що пошук недоброзичливців — завдання не для жіночого розуму? І як це хвилину тому вона роздивилася в цьому самовпевненому тирані шляхетність?
— Я наполягаю, що маю бути в курсі всіх справ, якщо ці справи безпосередньо стосуються мене, — Аліса пропалила короля поглядом.
У неї, між іншим, вже виникли деякі припущення. Аліса вважала, що тут, на кораблі, все ж таки є помічник недоброзичливців. Інакше звідки вони знали б, що шлюб ще не консумований? Лише той, хто знаходиться в безпосередній близькості від королівського подружжя, міг здогадатися про це. А якщо сюди додати ще й той факт, що на кораблі є незнайдена вагітна жінка, то коло пошуку може сильно звузитися.
Більше того, Аліса вже знала, з чого можна почати розслідування — спробувати розговорити привида пірата. Той-хто-тут-назавжди може знати багато цікавого. Ну і з вірним другом Піполо теж не завадить поговорити. Адже він знає все.
— Велика помилка з твого боку, мій королю, відмовлятися від моєї допомоги, — уїдливо застерегла Аліса.
Якщо що, вона й сама розпочне своє розслідування. Король може не сподіватися, що Аліса буде тихо сидіти осторонь склавши руки.
— Я в жодному разі не відмовляюся, моя королево. Навпаки, твоя допомога мені знадобиться. Я радий, що ти хочеш допомогти мені, — король посміхнувся.
Він присунувся ближче до Аліси. Ось і зрозумій чоловіків. То він не радий допомозі, то радий. Вона дивилася в його темні очі, намагаючись розшифрувати хід його думок. Погляд короля вже не був таким похмурим, як тоді, коли він говорив про ворогів корони. Він став живим, зацікавленим і небезпечним, змушуючи Алісу відчути хвилювання.