Повний місяць зазирав у вікно до чотирьох маленьких непосидів, що чекали на прихід своєї мами. Так пощастило, що тата не було вдома, а мама погодилася спати всім разом, але спочатку їй потрібно було розібрати деякі папери.
Старша із сестер, якій було лише чотири роки, намагалася здаватися дорослою і повчати молодшу, якій було лише три. Дворічна сестра та наймолодша, якій тільки днями виповнився рік, зацікавлено спостерігали за ними. За цим заняттям їх і застала королева-мати.
– А чого це ви ще не в ліжку? – награно-обурено запитала жінка.
Діти швиденько залізли під ковдру і звідти запитували:
– А ти з нами поспиш?
– Ні, Юдіт, у мене є ще робота.
– А казку?
– Хм ... Думаю, на казку в мене час знайдеться.
– Тоді давай про те, як принц зустрів демона! – закричала трирічна дочка.
– І я її хочу! І я! – вторили їй сестри.
– Ну, раз ви так хочете… Жив-був проклятий принц, який дуже боявся закохатися.
– П'ямо душе-душе?
– Так, Бел, просто дуже-дуже, адже давним-давно їхній рід прокляла одна богиня. Варто було юнакові з їхнього роду покохати дівчину, як вже через кілька років вона вмирала. Не знав принц, як йому бути, адже після коронації йому слід завести спадкоємців. Гуляв він лісом, гуляв...
– І зустрів бабусю!
– Так, Лілі. Літня жінка запитала його, що він шукає в забороненому лісі. Але принц не розгубився і відповів: «Ту, кого я ненавидітиму всім серцем».
Бабуся подумала, подумала і запитала:
– Навіщо вона тобі?
– Одружитися.
– Одружитися?
– Так. Мені треба знайти королеву.
– А чим тобі кохана не допоможе?
– Якщо я покохаю її, то вона помре.
– Навіть так? – зацікавилася бабуся. – Тоді шукай.
– Слухай, бабусю, а ти не хочеш бути королевою?
– Та хіба прийме твій народ мене як королеву?
– Зате ми житимемо і я тебе ніколи не полюблю.
– А як ми дітей заведемо? Тобі ж спадкоємці будуть потрібні.
– У мене є брат.
– Хм… А якщо я не та, ким здаюся на перший погляд? Раптом я демон.
– Тоді я точно тебе зненавиджу і ти не помреш!
– Не зарікайся, любий, не зарікайся, – засміялася жінка і обернулася в неземну красуню. – Ти зацікавив мене, принце. Якщо ти не передумав брати суккуба за дружину, то я згодна. Подивимося, наскільки ти вірний своєму слову.
Того ж вечора він привів свою обраницю до палацу, а за місяць вони одружилися.
– Хах, ви вже спите… Це добре, – усміхнулася вагітна жінка. – На жаль, у казки буде сумний кінець. Не стримав принц свою обіцянку і п'яту дитину вони зачали в коханні. А ось скільки проживе ця красуня – нікому не відомо.
Жінка підвелася з ліжка і подивилася на дітей. Місячне світло красиво падало на силует неземної красуні – Астрід Міріум Аргентум, королеви Аргентуму, дружини короля та матері чотирьох чудових принцес.
Вона здогадувалася, що помре під час пологів, але ні на хвилину не пошкодувала про свій вибір, кожну секунду вона була щаслива.
От і настав цей час: я опублікувала останній розділ "Як врятуватися від прокляття", але з мого боку буде безсовісним закінчувати історію Мілани таким чином, тому можете видихати та кваптеся підписатися на мою сторінку, щоб не пропустити вихід третьої, завершальної, застини про цю неймовірну білявку.
Орієнтована дата старту 3 частини - 19 грудня.
Миру над головою. Дякую, що були зі мною під час написання цієї книги)
#667 в Фентезі
#174 в Різне
#109 в Гумор
вагітна героїня, потраплянка в інший світ, героїня з почуттям гумору
Відредаговано: 19.10.2022