Ну і підйом

Ранок середи важко було назвати добрим. Він почався не від ніжного проміння сонця, а від оглушливого, ритмічного гуркоту барабана та пронизливого виску труби прямо під вікнами будиночка. На годиннику була рівно сьома ранку. Спасибі, звісно, що хоч не шоста, але легше від цього не ставало.

Алекс і Мері залюбки продовжили б спати далі в обіймах один одного після такої бурхливої нічної операції, але цей музичний терор не залишав жодного шансу.

— Алекс, можна я його просто пристрелю? — глухо пробурчала Мері в подушку, не розплющуючи очей.

— Не можна, — так само сонно відповів Фокс. — Це наш бізнес-партнер.

— Я нового знайду. Чесно.

— Стріляти не можна, але… можеш піти й порвати йому барабан.

Мері миттєво підвела голову: — І трубу?

— І трубу.

— Пару секунд.

Мері блискавично вискочила з ліжка, навіть не переодягаючись, і рішучим кроком вийшла на галявину, де містер Смайт із натхненним обличчям якраз готувався до чергового маршу.

— О, доброго ранку, Мері! — життєрадісно вигукнув організатор.

— І вам доброго, містере Смайт. Вибачте, але я дуже хочу ще поспати.

— Та за що ж ти вибачаєшся, люба?

— За це.

Не встиг Смайт навіть кліпнути, як Мері одним чітким і потужним ударом кулака наскрізь пробила шкіру барабана, а потім перехопила мідну трубу й одним рухом коліна зламала її навпіл.

— Тепер зрозумів… — шоковано пролопотів містер Смайт, дивлячись на залишки свого оркестру. — Але могла б просто сказати словами.

— Вибачте, я потім куплю вам нову, — абсолютно спокійно відповіла Мері, розвернулася й пішла назад.

Вона залізла під ковдру й знову міцно обняла Фокса.

— Ну і як ти тепер усе це поясниш людям? — тихо засміявся Алекс, погладжуючи її по плечу.

— Щось вигадаю.

— Правду про нічну перестрілку ми сказати не можемо, але легенду можна трохи підкоригувати.

— Я вловлюю твою думку, Лис. Розкажи детальніше.

— Ти вчора впала в лісі, пам'ятаєш? Скажемо всім, що вночі в тебе сильно розболілася голова через удар. Ми перестрахувалися, поїхали серед ночі в міську лікарню на обстеження і повернулися під самий ранок. Тому й розбиті.

— Ідеально, — похвалила Мері. — А тепер спати. Не думаю, що цей спокій триватиме довго.

Стратегічний підйом та офіційна легенда

Рівно о дев'ятій годині ранку містер Смайт, тепер уже максимально обережно і без зайвого шуму, пробрався в їхній будиночок. Він навшпиньках підійшов до ліжка й почав тихо шепотіти:

— Алекс… Алекс, можете, будь ласка, прокинутися?

— Доброго ранку, містере Смайт, — відповів Фокс, який уже майже не спав.

— Хотів би і тобі сказати, що він добрий… Послухай, ти не міг би сам розбудити Мері? Сніданок уже повністю готовий, накритий на столі, всі команди чекають тільки на вас двох.

— Звісно, без проблем. Я вам зараз усе поясню, поки вона буде збиратися.

— Чудово, я почекаю вас на терасі, — полегшено зітхнув Смайт і хутко зник за дверима.

Фокс швидко підвівся, одягнув свій новий сіро-зелений спортивний костюм і підійшов до ліжка Мері. Проте, пам'ятаючи її ранковий настрій, про всяк випадок відійшов на безпечну відстань до самих дверей.

— Мері! Барон утік! Том спалив головний офіс компанії! А твій батько щоїно викинув на смітник усі твої мотоцикли!!! — прокричав він на одному диханні.

Мері підскочила на ліжку як ошпарена, дикі іскри спалахнули в її очах: — Що?! Коли?! Де цей старий?! Я йому зараз влаштую повний розгром!!!

Алекс задоволено склав руки на грудях: — О, ти прокинулася, от і добре. Мені треба поговорити з містером Смайтом, сама знаєш, на яку тему. Одягайся швидше, нас чекають.

Мері важко поглянула на нього, важко дихаючи: — Лис… Ну хто, блін, так будить людей?! У мене ледь інфаркт не стався!

— Містер Смайт. Він прийшов повністю переляканий, розбудив мене, щоб я розбудив тебе. Сам він зайти сюди більше не наважився.

Мері здивовано підняла брову: — Я що, настільки страшна зранку?

— Ти? Ні, ти чарівна! А от твій ранковий настрій — це зброя масового ураження.

— Ладно вже, йди. Я все компенсую.

— І послуги психіатра для Смайта теж? — підмігнув Алекс.

— Іди вже!

Фокс вийшов на терасу, де на нього чекав замовник. — Так от, містере Смайт, — почав упевнено брехати Алекс. — Ми вночі взагалі не виспалися. Через те вчорашнє падіння в Мері серед ночі сильно розболілася голова. Нам довелося терміново їхати в найближчу лікарню, робити знімки. Повернулися під ранок, тому встати вчасно було важко, і вона трохи розізлилася на шум. Ну, з ким не буває перед змаганнями?

Смайт панічно закивав головою, витираючи піт із чола: — Я все розумію, все добре! Головне, що з нею все гаразд. Але рука в неї, звісно… сильна. Дуже сильна рука.

У цей момент на терасу вийшла Мері. Вона виглядала бездоганно: стильні шкіряні штани, проста біла футболка, чорна шкіряна куртка і білосніжні кросівки. Волосся вона зібрала у високий кінський хвіст.

— Доброго ранку, містере Смайт. Вибачте, що так негарно вийшло з вашими інструментами, — чемно промовила вона.

Організатор миттєво розтанув від її посмішки: — Ну що ти, Алекс мені вже все пояснив! Ти виглядаєш просто чарівно. Якщо ми все прояснили — ходімо швидше до столу, сніданок холоне!

Спортивні ігри: Вода, залізні руки та триногий тріумф

За сніданком панувала приємна атмосфера, але під кінець містер Смайт підвівся, щоб оголосити офіційну програму змагань на сьогодні:

— Отож, шановні партнери! Сьогодні на нас чекають три вирішальні раунди. Тільки один із них буде парним, тому зараз кожна команда має чітко визначити, хто в якому конкурсі бере участь. Перше змагання — заплив на 100 метрів на каяках. Друге — армреслінг. Третє — триногі гонки для пар. Наскільки я знаю, на армреслінг від інших компаній виставили виключно сильних чоловіків, тому жінки вирішили забрати собі каяки. А от щодо нашої головної пари… Хто куди йде?