Занадто він щасливий

Ранок був у кого, який . Фокс світився від щастя , про Гард так не скажеш вона була схожа на грозову хмару . Одягнута в чорну спідницю з ланцюгами , такого типу шкіряну куртку і чорну футболку , чорні босоніжки  на високому каблуку , і сонячні окуляри на голові високий хвіст - сучасна мулан . Він був у червоному костюмі і чорній сорочці , галстук чериний з брошкою в вигляді рози- кий малий натяк,що у когось поганий настрій і шипи дуже гострі. Сьогодні Том і Ніка повертаються з відпустки, сказати що їм везе- це нічого не сказати . Мері сіла за руль і погнала, саме погнала – по іншому це не назвеш, водії в прямому сенсі тікали від неї . Вона виштовхала Фокса біля офісу і розвернулася , той не розумів, що сталося трохи постояв подумав і просто зайшов всередину .

Вона під'їхала до поліцейського відділу і так само грізно зайшла, чи залетіла? Новачки,які нібити розслабилися попередній раз,ще більше злякалися і вишикувалися у шеренгу даючи честь,але вона на них і не глянула .

- Мері, що тебе привело так несподівано .

- Одна справа . Я повернуся .

- Це добре, тебе не вистачає, чесно, але, якого дідька ти повернулася так швидко, в тебеж мало початися щасливе життя, а тепер ти стоїш тут і я впевнена,що загін Омега у холі трясеться від страху! Ти хоч уявляєш, як було складно їх перекона у тому,що  ти професіонал з доброю душею і залізним серцем, що покинула нас і не повернеться і їм не треба боятися,що ти можеш їх за погані тренування відлупцювати.

- Не перебільшуйте шеф, ви ж знаєте, що замість крові у мене адреналін у венах. Я подумала,що можу Омегу віддресерувати так, що у вас буде ще один спец-загін, ви тільки уявіть. як під моїм керівництвом вони будуть кращати.

- Пропозиція хороша, але за умови, що всі виживуть і перестань їх лякати.

- Шеф, ви ж мене знаєте все буде чудово, можете їх повідомити, що я кожен тиждень буду їх перевіряти, всетаки у мене є робота, але навіть так вони мають старатися покуи мене не має.

- Рада, що ти знову з нами. коли йтимеш скажи їх сама, що ти їх лідер.

- ДОБРЕ , ШЕФ.

- Перестань мене так називати.

Вона вийшла з кабінету і попрямувала у хол, де як нятягнуті струни ще досі стояли новобранці. Вона стала напроти них , ноги на ширині плеч, спина рівно і холодний голос.

- З сьогоднішнього дня, Омега запамятайте свого КЕПА, почую місіс Гард чи позивний, буду стріляти без попереджувального вистрілу. Все ясно? Тренуйтеся, перевірю на тижні.

- ТАК, КЕП! 

Вона вийшла на вулицю, а один хлопчина з строю знепритомнів і інші його зловили і почали приводити до тями. На шум шеф вийшла з кабінету .

- Що у вас відбувається?От жеж чорт, щоб вона вам не сказала вогна жартує крім того, що вона ваш лідер.

- А те, що вона стрілятиме за погану фізичну форму теж жарт?

- Напевно ні, я й сама не докінця розумію коли вона жартує.

Хлопчина, який тільки підняв голову знову відключився, ох і важко їм буде з нею.

- Та віднесіть його до медсестри нарешті, що він взагалі тут забув!?

- Ви його вибрали.

- Не переч шефові.

Мері зайшла в офіс . По працівниках пробіглися мурашки, вони бачили все і здивувати їх важко , але від неї явно віяло темною аурою, бррр муурахи по шкірі . Всі хто були на її шляху зупинялися і відходили. Вона прямувала в офіс головного секретаря. Колишні її підлеглі були в захваті від її вигляду, їх колишній бос просто шикарна.

- Звіт готовий ?

- Так, ассистент Гард.

- І ЦЕ ТИ ЗВІТОМ НАЗИВАЄШ?! ПОДИВИСЯ! РАХУВАТИ ВМІЄШ?! ХОЧ БАЧИШ, ЩЗО ДАНІ НЕ ЗБІГАЮТЬСЯ З ВИТРАТАМИ.

- Третій раз, я не збираюся його робити .

- Ти не в тому положенні щоб відмовлятися, щоб через годину був на моєму столі!

Вона розвернулася і пішла до Фокса, все-таки її офіс теж там . В кабінеті були Ніка і Том . Мері побачила їх , Том злякався , вона розбіглася і обняла Ніку . Клайн уже подумав, що житиме , та не тут то було вона його раптом хватає з-заді за шию .

- Клайн, тут тобі і кінець .

- З-жалься .

- Ще чого, ти занадто багато патякаєш і знаєш .

- Я нічого більше не скажу .

- Нік навіщо він тобі, мені пустити його ?

- Звісно відпустити .

- Якби не Ніка, ти вже б не дихав .

- Вірю на слова, що з настроєм взагалі.

Вони сіли на дивані, Гард стала навпроти Алекса, який сидів у своєму кріслі .

- Звіт буде через годину.

- Куди ти їздила ?

- Не твоє діло .

- Ааа, добре, тоді моє діло нагадати вам про святкування у містера Смайта та запрошення на ім'я Алекса Фокса і Мері Фокс, які нам вчора прийшли .

- Ааааааааааааааааааа, МЕНІ НЕ ПОЧУЛОСЯ ? ТОМ ТИ ЧУВ ?! АААААА Я ЩАС ЗДУРІЮ , ЧОМУ ТИ МЕНІ НЕ СКАЗАЛА ? ВІТАЮ ВАС З СІМЕЙНИМ ЖИТТЯМ! ПОКАЗУЙ ОБРУЧКУ, АЛЕКС ТИ ХОЧ НЕ ЖЛОБ НА ГАРНЕ КІЛЬЦЕ?

- Тихіше. Це просто жарт від містера Смайта.

- ЩО ? АЛЕКС ТИ ЩЕ ДОСІ НЕ ЗРОБИВ ЇЙ ПРОПОЗИЦІЇ ?

- Том заспокій її . Нагадаю, що ми фіктивна пара .

- Ми підемо, ходімо мила .

Ніка і Том пішли в кабінет Клайна і перед тим , як закрити двері вони крикнули разом .

- МЕРІ ФОКС !

Гард хотіла кинути в них подушки та толку . До обіду вони розібралися з роботою( навіть її настрій покращився ) і поїхали додому переодягнутися . Мері одягла жовте коротке плаття , вона підкреслювало її фігуру і внизу була  спідниця з чорним фатіном . Алекс одягнув чорний костюм і жовту краватку .

- Ти просто бомба , а я думав навіщо жовтий галстук .

- Кривий .

- Що ?

Вона поправила галстук,ледь не придушивши його .

- Дякую .

Вони приїхали , святкування було в тому ж саду , тільки тепер без Лоліти .

- О мій дорогий Алекс , радий тебе бачити . Мері ти неперевершена , як завжди . Надіюсь моє запрошення не загнало тебе в фарби .

- Що ви Містере Смайт , це більше смутило Алекса .

- Не слухайте її .

- Які ви милі, я піду до інших гостей .