Настав ранок. Новий день і нові пригоди вже вишикувалися в чергу, очікуючи, коли б це знову звалитися на голови наших героїв.
Алекс прокинувся значно раніше за Мері. Полежавши кілька хвилин, він максимально обережно, ледь дихаючи, переклав її голову зі свого плеча на подушку, щоб ні в якому разі не розбудити дівчину, і тихо встав із ліжка. Його план на ранок був грандіозним. Поки на кухні шкворчав сніданок, Фокс устиг зробити термінове замовлення свіжого одягу на сьогоднішній день через службу експрес-доставки прямо до лісового будиночка. Справившись із цим, він із хитрою посмішкою пішов у спальню виконувати місію будильника.
— Рота, підйом! — гучно й командно проголосив Лис, зупинившись біля ліжка. Мері, не розплющуючи очей, натягнула тонку ковдру на ніс і сонно пробурмотіла:
— Товаришу командире… дозвольте лягти назад і доспати…
— Не дозволяю, — невблаганно відрізав він.
— А що тоді дозволяєте?
— Дозволяю негайно встати, поснідати і піти на роботу.
Почувши слово «робота», Мері миттєво підскочила, скидаючи залишки сну:
— Робота?! Я вже встала! Зачекай, ми що, знову катастрофічно запізнюємося?!
— Та ні, заспокойся, цього разу в нас ще є трохи вільного часу. Твій одяг на сьогодні вже привезли, він он там, у пакеті на кріслі.
— О, супер. Дякую, Алексе.
Вона впевнено підійшла, розгорнула фірмовий пакет, і в цю ж секунду її очі стали розміром із великі стиглі персики. Вона повільно витягла вміст.
— Фокс… Це. Що. Таке. Взагалі?! — зледенілим голосом запитала вона.
— Ну як що? Одяг, — абсолютно невинно знизав плечима той.
— Це я й сама бачу, що не гарбузи! Я питаю, що це за стиль?!
— А що, власне, не так?
— Все не так!
— Ну скажи конкретно.
— Рожева пишна сукня, рожеві туфлі на шпильці, рожева сумочка… Ти що, Фокс, «Хеллоу Кітті» на ніч передивився чи як?!
Алекс гордо випрямився й схрестив руки на грудях:
— А мені особисто дуже подобається! Елегантна сукня, якраз як у Барбі — до колін, пишна спідниця. Там просто в асортименті корони не було, а то я б і її з радістю купив.
Мері гнівно звузила очі й зробила крок у його бік:
— Якщо воно тобі так сильно подобається — одягай це все сам і йди в офіс!
— Ні, красно дякую, — засміявся Лис.
— У мене для сьогоднішнього дня є мій класичний, чорний елегантний костюм. А от у тебе — рожева елегантна сукня. Новий дрес-код! — ФОКС!!! — на весь ліс пролунав обурений крик Гард.
Через пів години вони все-таки зібралися й виїхали на роботу. Проте картина виглядала максимально сюрреалістично. За кермом автомобіля впевнено сиділа Мері Гард, але… у розкішному, елегантному чорному чоловічому костюмі Алекса! На щастя, в її сумочці завжди був черговий набір англійських булавок, тому вона за лічені хвилини підігнала костюм під себе: трохи підкотила рукава піджака, заколола довжину брюк і вуаля — отримала суперстильний жіночий образ у трендовому стилі оверсайз.
А от на задньому сидінні, намагаючись не дивитися в бічні дзеркала, бліднув, червонів і страждав Алекс Фокс. Він сидів у тій самій пишній, яскраво-рожевій сукні «а-ля Барбі», оскільки його власний одяг Мері просто експропріювала.
— Мері… Благаю, давай заїдемо в перший-ліпший торговий центр, я швиденько куплю собі нові речі! — жалібно взмолився президент компанії з заднього сидіння.
Мері кинула на нього єхидний погляд через дзеркало заднього виду:
— Що ви, містере Фокс! Мені в цьому костюмі неймовірно зручно. І ми в жодному разі не можемо втрачати дорогоцінний час! Якщо ми зараз запізнимося на зустріч, ваша велика компанія просто збанкрутує, ви ж самі так казали.
— Мері, ну будь ласка… Це ж катастрофа!
— Добре, добре, — засміялася вона.
— Але в мене до тебе логічне питання: чому ти, чудик, просто не залишився в тій білій піжамі з сердечком? Це було б куди мені безпечніше для твого его.
Алекс аж рота роззявив:
— Що?! О боже… І де ти з цією геніальною думкою раніше була?! Стоп, а як мені тепер хоча б з машини вийти в цьому магазині?! Мері з посмішкою похлопала по своїй сумці:
— Не панікуй, Лис. Я твою піжаму взяла з собою, вона в мене в пакеті. Алекс полегшено видихнув і ледь не заплакав від щастя:
— Ти моя офіційна рятівниця! Але… чекай, а навіщо ти її взагалі з будинку забирала?
Мері раптом стала серйозною:
— Якби тебе в цій рожевій сукні сфотографував хоч один папараці й викинув у мережу, це миттєво вдарило б по репутації компанії. Ну і по мені теж, між іншим! Уявляєш заголовки: «Хлопець Мері Гард носить сукні Барбі». Мені такого щастя не треба.
— Яка ж у тебе все-таки добра душа… — пробурмотів Алекс. — Усе, гальмуй біля того магазину, я зараз швидко переодягнуся прямо в машині.
Мері тактовно вийшла на вулицю. За пару хвилин Алекс, скинувши рожевий кошмар, натягнув білу піжаму з сердечком і з гордо піднятою головою вийшов з авто.
— Ну все, ходімо в бутик, твій дивний наряд ми теж зараз кардинально змінимо, — скомандувала Мері.
— Мені й у твоїй піжамі цілком добре, але як скажеш, — посміхнувся Фокс.
Вони впевнено зайшли до елітного магазину одягу. До такої колоритної пари — дівчини в шикарному чоловічому оверсайз-костюмі та хлопця в шовковій піжамі з сердечком — миттєво підбіг навчений консультант:
— Вітаю вас! У нас якраз сьогодні ексклюзивне надходження. Є приголомшливі костюми для пар із нової унікальної колекції. Вас цікавить?
— Так, я подивлюся, — кивнув Алекс. Мері смикнула його за рукав піжами:
— Алексе, а тобі не легше просто купити такий самий чорний костюм, який зараз на мені, і не мучитися?
— Ти не забувай про наше офіційне прикриття, — тихо нагадав він.
— Ми маємо виглядати ідеально синхронізовано.
Консультант із професійною посмішкою зробив жест рукою:
— Прошу, ходімо за мною, я все покажу. Ви можете одразу приміряти.
#2922 в Любовні романи
#158 в Романтична комедія
від ненависті до любові, смішні моменти цікавий сюжет, фіктивні стосунки
Відредаговано: 06.07.2026