Знову за старе

Ранок знову пора на роботу ,як кажуть оптимісти -" сонце світить ясно , на небі гарні хмарки ,а я велесий іду на роботу " ,щож частково ці люди божевільні ,але з таким настроєм їм живеться легше ніж песимістам-" сонуе пече , хмари такі що дощ піде , щей ця клята робота з самого ранку ". Вони почали збиратися , не поспішаючи , помалу  . Алекс одягнув сірий костюм , який знайшов з краю шкафи , йому було байдуже ,що одягати головне ,щоб не голому іти . Мері зробила високий хвіст, одягнула костюм сірого кольору це були шорти-спідниця , біла кофта і піджак, на ногах босоніжки теж сірі на високому квадратному каблуку . Про Барона не забули в нього сірий метелик , всетаки пес з якимсь елементом одягу виглядає набагато миліше  . Виглядали вони суперово , так і не скажеш що це випадковість. Ох як же вона хотіла поїхати на байку , та ні всі вони не влізуть .

- Містере Фокс , прошу сідайте.

- Не треба цього офіціозу , місіс Гард .

- Тоді швидше , бо ми не встигаємо .

- Скільки часу залишилося ?

- 10 хвилин  до наради , хтось дуже довго спав " я встигаю дай ще 5 хвилин" - вона копіювала його голос і манери у спілкуванні сонному бурмотінні.

- Ми не встигемо , їхати 20 хвилин , давай хоч поснідаємо всеодно не встигнемо.

- Хей ,ти забув хто за кермом ?

- Може не треба .

- Треба , немає чого прогулювати роботу , хіба ти не обожнюєш працювати?

- На голодний шлунок ю не люблю .

- Зроби замовлення їжі у офіс поки їдемо .

Вона газонула , таких віражів Алекс давно не бачив , що гірше він в них приймає участь . Мері першокласний водій , бідолага Лис скоро до асфальту прижметься для нього-це дуже швидко. Форсаж 11 можна знімати - подумав Лис.

11 хвилин і вони були на місці ,щеб нервова система Алекса стала на своє місце разом з іншими органами.

- Алекс твоя розвалюха , повільна .

- Ми і так летіли з такою швидкістю , що подорож між двома світами чуть не зробили .

- Ходімо швидше .

- Я сказав Тому і він переніс зустріч на пів години пізніше .

- І ти мені не сказав ?

- Я намагався , але коли ти їдеш до тебе важко достукатися .

- Гав, Гав .

- Він правду каже , Мері ми перед офісом, тому сваритися не варто .

- Тоді ходімо. твоя доставка вже має бути тут .

Тріо зайшли , один з працівників впустив чашку через те , як вони круто виглядали. Наче щойно з журналу , що ж це справді так коли вони заходили пару людей їх сфотографували . а хтось навіть сказав, що буде молитися на цюб фотографію .

- Містере Фокс , директор Клайн просив передати ,що о 16:30 ви з ним повинні зустрітися після наради в його кабінеті - сказала Ніка.

-Чому сам мені не позвонив ?

- Може дується?

- Проїхали .

- Проїхали ми коли розмовляли за машину . Я хочу забрати свою , але її нема де поставити .- Ніка їх швидко поки нула після погляду Мері на Алекса.

- Моя і так підходить .

- Моя швидша .

- Я чуть богу душу не віддав , якщо ще швидше будеш пояснювати моєму батькові чому його син з інфарктом в лікарні в 25 років і чому посивів.

- Заходь в кабінет .

- Закрий двері .

- Ну що ?

- Ти і так притягла всі свої мотоцикли .

- Але я на них не можу їздити .

- Ти ж наче ганяєш з ранку .

- Якщо ти замітив то зараз ні .

- То після роботи .

- В мене не має часу .

- Не можу тобі нічим допомогти , хіба що вивези їх і постав авто  .

- Лицемір .

- Я ?!

- Ти!

- Я і так тебе єлі терплю !

- Хто кого тут терпе !

- Гав , Гав .

- Пора на нараду мі-сте-ре Фокс .

- Я й не поїв через тебе , а ж в обід час буде.

- Тобі корисно трохи менше їсти.

Вона вийшла , він лише швидко глянув чи його кубики на місці і задоволений вийшов.

Що ж вони не розмовляли , а якщо і говорили лише по роботі , час-гроші , а мовчання їм дорого коштує .

В Мері і Ніки у кімнаті відпочинку , саме час обіду  .

- Нік ти уявляєш?

- Спокійно .

- Та я спокійна .

- Взагалі ти і справді ганяєш .

- Це ще слабо .

- Для нього це перебір , не у всіх людей ,як у тебе залізне серце .

- На чиїй ти стороні ?

- На твоїй , поговори з ним .

- Мені не має про що з ним говорити .

- Ти ще пошкодуєш, через свою впертість.

Обід було завершено і всі повернулися до роботи. Якщо зранку всі ними милувалися ,як тільки вони прийшли то вже після першої наради працівники ховалися від тих двох психів , що можуть забракувати звіт , який самі підтвердили давно , дуже давно. Архів спеціально сам Том закрив , а то сьогодні вони все викинуть , а потім будуть відновлювати все , а з чого відновлювати ,якщо вони архів спалять? Тому застережливі міри вжили .

В кабінеті Клайна  .

- Том ми маєм їх помирити.

- Як ?

- Так ,як вони нас .

- Ні це не проконає .

- Чому ?

- Ти знаєш Мері вона виб'є двері , або вискоче в вікно .

- З 15 поверху ?

- 100% в неї є гарпун , це ж ГАРД.

- Ех .

- Я відключу світло коли вони зайдуть в ліфт через 1 хвилину включиться резерв , але я зроблю так , що в них буде 5 хвилин .

- Думаєш цього достатньо ?

- Так . Тут два варіанти  або помиритися, або вбити один одного встигнуть.

- Надіюсь перший варіант.

- Надійся,мила моя . надія єдине ,що є в нас .

Ось 16:30 в Клайна . назначена зустріч  .

- Алекс ми маємо поговорити .

- Говори.

- Скажи , тобі ж хочеться помиритися з Мері ?

- Знаєш , думаю так , тому-що нас можуть розкрити.

- Ооо тоді Барона я містеру Гарду віддам , а ви повечеряйте десь і поговоріть .

- Тобі можна вірити ?

- Звісно .

- Зариди цього ти мені ще у ранці зустріч назначив ?

- Не зовсім , завтра в ранці я тобі на пошту надішлю робочий файл з бугалтерії , просто перевір , щось не так буде я тоді до них піду .