Ранок знову пора на роботу ,як кажуть оптимісти -" сонце світить ясно , на небі гарні хмарки ,а я велесий іду на роботу " ,щож частково ці люди божевільні ,але з таким настроєм їм живеться легше ніж песимістам-" сонуе пече , хмари такі що дощ піде , щей ця клята робота з самого ранку ". Вони почали збиратися , не поспішаючи , помалу . Алекс одягнув сірий костюм , який знайшов з краю шкафи , йому було байдуже ,що одягати головне ,щоб не голому іти . Мері зробила високий хвіст, одягнула костюм сірого кольору це були шорти-спідниця , біла кофта і піджак, на ногах босоніжки теж сірі на високому квадратному каблуку . Про Барона не забули в нього сірий метелик , всетаки пес з якимсь елементом одягу виглядає набагато миліше . Виглядали вони суперово , так і не скажеш що це випадковість. Ох як же вона хотіла поїхати на байку , та ні всі вони не влізуть .
- Містере Фокс , прошу сідайте.
- Не треба цього офіціозу , місіс Гард .
- Тоді швидше , бо ми не встигаємо .
- Скільки часу залишилося ?
- 10 хвилин до наради , хтось дуже довго спав " я встигаю дай ще 5 хвилин" - вона копіювала його голос і манери у спілкуванні сонному бурмотінні.
- Ми не встигемо , їхати 20 хвилин , давай хоч поснідаємо всеодно не встигнемо.
- Хей ,ти забув хто за кермом ?
- Може не треба .
- Треба , немає чого прогулювати роботу , хіба ти не обожнюєш працювати?
- На голодний шлунок ю не люблю .
- Зроби замовлення їжі у офіс поки їдемо .
Вона газонула , таких віражів Алекс давно не бачив , що гірше він в них приймає участь . Мері першокласний водій , бідолага Лис скоро до асфальту прижметься для нього-це дуже швидко. Форсаж 11 можна знімати - подумав Лис.
11 хвилин і вони були на місці ,щеб нервова система Алекса стала на своє місце разом з іншими органами.
- Алекс твоя розвалюха , повільна .
- Ми і так летіли з такою швидкістю , що подорож між двома світами чуть не зробили .
- Ходімо швидше .
- Я сказав Тому і він переніс зустріч на пів години пізніше .
- І ти мені не сказав ?
- Я намагався , але коли ти їдеш до тебе важко достукатися .
- Гав, Гав .
- Він правду каже , Мері ми перед офісом, тому сваритися не варто .
- Тоді ходімо. твоя доставка вже має бути тут .
Тріо зайшли , один з працівників впустив чашку через те , як вони круто виглядали. Наче щойно з журналу , що ж це справді так коли вони заходили пару людей їх сфотографували . а хтось навіть сказав, що буде молитися на цюб фотографію .
- Містере Фокс , директор Клайн просив передати ,що о 16:30 ви з ним повинні зустрітися після наради в його кабінеті - сказала Ніка.
-Чому сам мені не позвонив ?
- Може дується?
- Проїхали .
- Проїхали ми коли розмовляли за машину . Я хочу забрати свою , але її нема де поставити .- Ніка їх швидко поки нула після погляду Мері на Алекса.
- Моя і так підходить .
- Моя швидша .
- Я чуть богу душу не віддав , якщо ще швидше будеш пояснювати моєму батькові чому його син з інфарктом в лікарні в 25 років і чому посивів.
- Заходь в кабінет .
- Закрий двері .
- Ну що ?
- Ти і так притягла всі свої мотоцикли .
- Але я на них не можу їздити .
- Ти ж наче ганяєш з ранку .
- Якщо ти замітив то зараз ні .
- То після роботи .
- В мене не має часу .
- Не можу тобі нічим допомогти , хіба що вивези їх і постав авто .
- Лицемір .
- Я ?!
- Ти!
- Я і так тебе єлі терплю !
- Хто кого тут терпе !
- Гав , Гав .
- Пора на нараду мі-сте-ре Фокс .
- Я й не поїв через тебе , а ж в обід час буде.
- Тобі корисно трохи менше їсти.
Вона вийшла , він лише швидко глянув чи його кубики на місці і задоволений вийшов.
Що ж вони не розмовляли , а якщо і говорили лише по роботі , час-гроші , а мовчання їм дорого коштує .
В Мері і Ніки у кімнаті відпочинку , саме час обіду .
- Нік ти уявляєш?
- Спокійно .
- Та я спокійна .
- Взагалі ти і справді ганяєш .
- Це ще слабо .
- Для нього це перебір , не у всіх людей ,як у тебе залізне серце .
- На чиїй ти стороні ?
- На твоїй , поговори з ним .
- Мені не має про що з ним говорити .
- Ти ще пошкодуєш, через свою впертість.
Обід було завершено і всі повернулися до роботи. Якщо зранку всі ними милувалися ,як тільки вони прийшли то вже після першої наради працівники ховалися від тих двох психів , що можуть забракувати звіт , який самі підтвердили давно , дуже давно. Архів спеціально сам Том закрив , а то сьогодні вони все викинуть , а потім будуть відновлювати все , а з чого відновлювати ,якщо вони архів спалять? Тому застережливі міри вжили .
В кабінеті Клайна .
- Том ми маєм їх помирити.
- Як ?
- Так ,як вони нас .
- Ні це не проконає .
- Чому ?
- Ти знаєш Мері вона виб'є двері , або вискоче в вікно .
- З 15 поверху ?
- 100% в неї є гарпун , це ж ГАРД.
- Ех .
- Я відключу світло коли вони зайдуть в ліфт через 1 хвилину включиться резерв , але я зроблю так , що в них буде 5 хвилин .
- Думаєш цього достатньо ?
- Так . Тут два варіанти або помиритися, або вбити один одного встигнуть.
- Надіюсь перший варіант.
- Надійся,мила моя . надія єдине ,що є в нас .
Ось 16:30 в Клайна . назначена зустріч .
- Алекс ми маємо поговорити .
- Говори.
- Скажи , тобі ж хочеться помиритися з Мері ?
- Знаєш , думаю так , тому-що нас можуть розкрити.
- Ооо тоді Барона я містеру Гарду віддам , а ви повечеряйте десь і поговоріть .
- Тобі можна вірити ?
- Звісно .
- Зариди цього ти мені ще у ранці зустріч назначив ?
- Не зовсім , завтра в ранці я тобі на пошту надішлю робочий файл з бугалтерії , просто перевір , щось не так буде я тоді до них піду .
#757 в Жіночий роман
#197 в Різне
#116 в Гумор
від ненависті до любові, смішні моменти цікавий сюжет, фіктивні стосунки
Відредаговано: 07.08.2023