Президент Фокс , ви з глузду з'їхали

На ранок вони , як і передбачалося спали в міцних обіймах . Картина була дуже мила  і передавала,  якусь приємну, заразну  атмосферу гарного дня. Та біда , будильник, щоб він тріснув ! Алекс відкрив очі і вимкнув його . Мері потягнулася .

- Добрий ранок. Аааааахх я на кухню.

Вона вже хотіла встати , та не тут то було , Лис схопив її за зап'ястя і вона впала на нього , обхвативши її двома руками він почав говорити.

- Чому ми завжди в обнімку прокидаємось ?

- А я звідки знаю ? Щось не подобається ?

- Подобається , все подобається .

Він заглянув їй в очі вони нагадували йому широкі квіткові поля , такіж зелені , наче потрапив у весну  .Він потонув і зовсім не чув, що вона просила відпустити і вже кидала погрози .Та все ж голова в нього пуста, лише думки про неї , миг і він припав до її губ. Секунда слабість? Любов? Бажання ? Можливо чари її очей ? Яку відмазку він скаже , якщо виживе ? Мері з несподіванки перестала його стукати кулаками , коли прийшла до тями з усієї сили розірвала обійми і вдарила його кухаком в ногу  .

- ФОКС ЖИТИ НАДОЇЛО ?!

- Я незнаю, що на мене найшло ? Вибач .

- Я на кухню !

Вона погналася, що є сили. На її щоках появився рум'янець. Раніше вона і думати про нього не хотіла , а тепер їй прийдеться добре подумати над тим чи любить вона його чи просто ,що то таке було. Раптом вона дещо згадала , а саме, що після сьогоднішнього вечора , Том завтра на роботі буде кричати, що він дурень , вона завжди виграє . Гард вирішила змінити фразу , те що той дурень і так майже всі знають .

Снідали вони мовчки , після сніданку почали збиратися на захід . Фоксу набагато простіше , одягнув костюм і все , можна іти одружуватися  . Мері не могла застібнути замок , і що поробиш в домі лише одна людина, яка допоможе . Тримаючи плаття вона зайшла до нього в кімнату . Він стояв перед великим зеркалом і поправляв костюм.

- Алекс допоможи .- Іду .На голові в Мері був високий хвіст з заколкою білою заколкою.

Вони стояли перед зеркалом , просто неймовірні . 

Вони на місці , Мері тримає його за руку , всі звернули увагу на зірок вечору, молодих і талановитих. Звісно звернути своє бачення на костюм Алекса і плаття Мері, які  чудово дивилися разом , родзинкою були ланцюги і прикраси ,які дивилися максимально гармонійно , озразу видно вони пара , а можливо люди просто знають , хто ці двоє бо Бачили прямий ефір вчора рано .

Святкування проходило просто неба , столи були в квітах , великий двір , басейн який прикрасили квітами , жива музика ,музиканти грали неокласику . До них хтось підійшов .

- Доброго дня місіс Гард і містер Фокс.

- Вам теж містер Смайт і містер Бейк.

- Як вам тут ?

- Все чудово .

-Я радий мені треба до інших гостей , повеселіться , вибачте ,що не можу скласти вам компанію .

Не встиг містер Смайт відійти з Бейком , як коло Алекса хтось крутивсь .

- Алекс привіт , давно не бачилися .

Особа хотіла його обійняти , та Мері її відштовхнула , всеж таки вона його асистент і охоронець,ну і дівчина .

- Хто і ким ви являєтесь Фоксу ?

-Я його давня однокласниця Лоліта Стівенс. Так Алекс ?

Лоліта , вчилася разом з Фоксом , так як він перший красень школи , бігала за ним , добра від неї чекати не варто , видно що вона ще та язва з тоною штукатурки на обличчі.

- Так , не переживай вона не несе загрози .

- Я тебе зрозуміла .

Вона відійшла трохи , щоб вони змогли без перешкод дивитися один на одного.

- А ти хто ?

-Я Мері Гард , асистент і охоронець містера Фокса .

Він взяв її за руку і перебив .

- І найголовніше моя дівчина .

Він поцілував її в щоку,такий невинний жест . Від якого в Лоліти очі вилізли з орбіт , а з вух пішов пар.

- Якби ти мене не перебив , я б сказала милий .

- Я рада, що ти не са-мо-т-ній .( В думках вона вигадала план помсти)

- Мері давай поговоримо .

- Добре .

Вони йшли до басейну вели бесіду .

- Ти хто така , щоб бути з моїм Алексом .

- Його дівчина .

- Тобі гірше буде , якщо його не кинеш . Я , та знаєш хто я !

- І що ти мені зробиш ?

- Ось що , щасливого плавання. 

Вона штовхнула її в воду .

Мері не вміла плавати і йшла на дно камнем. 

Алекс побачив і стрибнув за нею , на щастя він встиг .

- Ти в порядку ?

- Ні , одну секунду маю борг повернути .

Вона встала і підійшла до Лоліти .

- Не люблю бути в боргу , тому відплачу з відсотками ( вона витягла телефон і позвонила до батька ) *Привіт ... Знаєш компанію сім'ї Стівенс ... Наші клієнти ... Розривай договір ....Так ... Бувай ...* Лоліта надіюсь більше тебе не бачити , бо цілою не повернешся додому , це лише малий відсоток вд того ,що можу зробити .

- Налякала .

Алекс став поруч і обняв Мері .

- А я тебе лякаю ?

Лоліта розвернулася і пішла , збиваючи кожного з ніг , хто стояв на її шляху . Алекс і Мері вирішили не затримуватися тут більше , сіли в авто і поїхали , вони були мокрі з голови до ніг . В машині в них зав'язалася розмова .

- Я тебе навчу плавати , бо другий раз моє серце точно встане .

- Ти так злякався ?

- Звісно . Ти прикинь, щоб зі мною батько зробив .

- Хах , а Ніка.

- Точно. Тобі не холодно?

- А тобі ?

- Трохи , одяг мокрий .

- Приїдемо зроблю гарячого чаю . Щоб не захворіти .

- Добре . Мері , як думаєш коли твій страх зникне?

- Навіть не знаю , але з тобою я можу спати без світла це великий крок .

- Знаєш, я так звикну і не зможу без тебе , що тоді робити будеш ?

- Раз трісну , що швидко відвикнеш .

- Знаєш , я не дуже і звикаю , все-таки я люблю свою голову цілою.  Ми приїхали .