Розділ 40. Новина

Майже місяць ми з Макаром насолоджуємось один одним. Я вже не марю сумнівами що відбувається між нами, бо переконана, що між нами справжні стосунки. Він дарує мені квіти, балує прикрасами, іноді влаштовує побачення в вишуканих ресторанах. Але більшість часу ми проводимо в нього вдома. У нашому власному світі - там, де ми можемо побути лише вдвох. Часто ми просто замовляємо піцу і насолоджуємось переглядом цікавого фільму, загорнуті в обійми один одного.

Після багатьох показових зустрічей і заходів настав час, де не потрібно було нічого доказувати, ніким прикидатися. Тільки він і я. Ми пізнавали один одного, і з кожним днем в мене лише посилювалось переконання, що він — моя доля. Можливо, це наївно і по-дитячому, враховуючи обставини нашого знайомства, але я вдячна долі за те, що подарувала мені справжнє кохання.

Наші стосунки все більше схожі на життя звичайної пари. Я лишаюсь в його квартирі майже кожну ніч, і ми проводимо разом весь вільний час.

Проте останні кілька днів ми з ним не бачились. Він готувався до важливої зустрічі в своїй адвокатській асоціації, а я, схоже, примудрилась захворіти. Втома, сонливість і погане самопочуття, особливо зранку, стали моїми постійними супутниками. Тож, аби зрозуміти що зі мною відбувається, я звернулась до лікаря і здала всі необхідні аналізи.

Сиджу в кабінеті лікарки і терпляче чекаю, поки вона шукає мої результати аналізів серед невеличкої купи інших папірців:

- Нарешті знайшла, - промовляє, коли дістає потрібний папірець.

Жінка уважно вчитується в рядки, а я нетерпляче очікую, напружена її уважним виразом обличчя:

- Що там? - схвильовано питаю.

- Все добре, - підіймає очі з паперу і дивиться на мене, всміхаючись, - всі аналізи чудові.

- Точно? - перепитую, - просто зранку мене постійно нудить...

- Ну це абсолютно нормально в вашому стані, - впевнено заявляє жінка і бере форму для рецептів, - для того щоб полегшити токсикоз можу вам лише порекомендувати ось цей комплекс вітамінів, там зібрані всі необхідні компоненти для вагітних...

- Вагітних? - перебиваю її.

Жінка трохи спантеличена, адже здивуванням просякнутий кожен м'яз на моєму обличчі. Я дивлюсь на неї і досі не вірю чи правильно її зрозуміла. Але наступні слова лікарки не лишають ніяких сумнівів:

- Так, ви вагітні... ви не знали?

- Ні...

- Що ж, вітаю, - продовжує лікарка, - я думала ви саме стосовно вагітності і здавали аналізи. Щоб точно визначити термін я можу запропонувати вам пройти УЗД...

Решту слів я вже не чую, бо в голові з'являється якийсь шум. Я сиджу і дивлюсь як вона щось мені розказує, рухаючи вустами...

Пришвидшене серцебиття відлунням лунає в вухах. Мені здається, що це не реальність, що я сплю... На ватяних ногах виходжу з кабінету, тримаючи в руках результати аналізів. Виходжу з лікарні. Рухаюсь ніби на автопілоті, не розуміючи що роблю. Лише коли прохолодний весняний вітер обпікає щоки, я починаю приходити в себе.

Я вагітна... повірити не можу. Я не маленька, розумію як це відбувається. У нас з Макаром справжні й пристрасні стосунки. В більшості випадків він користувався захистом, але було кілька моментів, особливо на початку наших стосунків, коли пристрасть між нами настільки сильно захоплювала, що я навіть не звертала на це уваги. І не впевнена, що він в той момент думав про захист.

Що тепер буде... Я не могла зрозуміти як ставлюсь до своєї вагітності. Вона звалилась, ніби сніг на голову. Але ще більше мене лякала думка, як до цього поставиться Макар. Це вже не ігри в наречених, не просто стосунки з романтичними вечорами і пристрасними ночами. Це вже набагато серйозніше — у нас буде дитина...

Навіть попри страх і важкість усвідомлення свого нового стану, думка про те, що в мені росте маленьке життя від коханого чоловіка, змушує мене всміхнутись. Я кладу долоню на живіт і мені здається, що я відчуваю якийсь жар... такий самий, коли моя долоня торкається розпеченої шкіри Макара. Адже в мені знаходиться його частинка... сльози підкочуються до очей від усвідомлення свого нового стану.

Протяжна мелодія телефону озивається з сумки. Я виринаю з власних думок і дістаю телефон. На екрані висвічується ім'я Макара і я мимоволі всміхаюсь. Невже він здатен відчувати на відстані мій стан?

- Привіт, - солодко лунає його голос, коли я відповідаю на дзвінок, - я скучив...

Серце підстрибує і робить сальто від його щирого зізнання.

- Привіт, я теж, - ледь чутно промовляю.

- Що з голосом? - схвильовано питає, - ти не захворіла?

Відкашлююсь, аби повернути собі здатність розмовляти і намагаюсь приховати тремтіння в голосі:

- Ні, все добре.

- Я раніше закінчив на роботі і вже під'їжджаю до твого будинку. Може поїдемо до мене і відкоркуємо пляшечку хорошого вина?

В грудях розгоряється тепло від його пропозиції. Спочатку мені хочеться погодитись, аби він забрав мене, але потім я розумію, що мені потрібно трохи часу щоб підготуватись до важливої розмови з Макаром. Я просто не зможу змовчати і не сказати йому про вагітність. Але мені необхідно якось підготуватись, аби зрозуміти як краще поділитись цією новиною.

- Я не вдома, - відповідаю.

- А де? Давай під'їду й заберу тебе.

- Мені ще потрібно деякі справи закінчити, - вигадую привід, аби дати собі трохи часу перед нашою зустріччю, - я краще сама до тебе приїду.

- Добре, - чую грайливість в його голосі, - тільки не змушуй мене довго чекати, бо я дуже сильно тебе хочу...

Від його зізнання я просто злітаю над землею. Ніяковію кожного разу, коли він зізнається в своїх бажанням, але я бачу, що його почуття до мене дійсно щирі. Я відчуваю неприкрите бажання, навіть в його голосі. І це несамовито збуджує.

- Домовились, - всміхаюсь, - скоро буду.

Відкладаю телефон і відчуваю як тіло наповнює несамовита ейфорія. Після розмови з Макаром зникли сумніви і перестороги. Своїм голосом він ніби наповнив мене впевненістю, що все не так страшно. І зараз замість того, щоб в паніці розмірковувати як він сприйме новину, я тепер хочу повідомити йому про вагітність якнайшвидше. Але хочу зробити це в найкращому вигляді. Светр і джинси, в яких я зараз, мабуть, не найкращий варіант. Тому я прямую додому, аби вдягти щось, що може вразити Макара... проте впевнена, мій зовнішній вигляд не зможе вразити його так, як моя новина... Шкода, що в цей момент я навіть не здогадуюсь, що він про неї ніколи не дізнається...