43. Сімейні зв'язки

       - Білі? Ти чому не поїхав? - виходячи з офісу, Мелелін побачила Білі біля позашляховика. Він невпинно протирав дзеркало біля водійського сидіння і відразу припинив,  як тільки перед ним постала знайома дівоча постать.  
     - На сьогодні, я повністю у твоєму владарювані... Що за коробка?
      - Мене звільнили! 
      - Ти як?
       - Все добре... Напевно, це давно пора було зробити... - їх розмову порушив звук повідомлення, що прийшов на телефон дівчини.  

         " Нам потрібно поговорити! Через годину на нашому місці."  

         - Білі, мені потрібно зустрітися з братом. Ти можеш мене відвезти в одне місце? - голос дівчини був збентежений і Білі без жодних питань погодився на її прохання.
         - Звісно. 
       Меделін відразу знайшла очима чоловічу постать,  що сиділа за столиком і вдивлялася в телефон. Як тільки він побачив дівчину, то відразу насупився, зайнявши оборонну позу.
        - Чого хотів? - Меделін не очікувала привітності від рідної людини і тому, сама не проявляла норм етикету.
         - Вітаю... то ти тепер заміжня? - чоловік пильно оцінював дівчину і загострив свою увагу на руці, де красувалася елегантна обручка. Меделін зніяковіла від цього і поспішила прибрати руку зі столу. 
         - Дякую. Це... Я все поясню. 
         - Після бою руками не махають... Та й... А що ти скажеш? Вийшла заміж, бо він при грошах? Стільки років не навідувалася до батьків,  відложувала з братами зустрічі... Щоб що? Щоб потім без нашої згоди вискочити заміж?
          " Не роби з себе жертву. Ніби ви раді бачити мене в батьківському домі. Я ж вам як кістка в горлі. " - дівчина подумки відповіла на дивні зауваження брата, але вустами мовила інше, щоб не здійняти суперечки. 
        - Ти ж знаєш, що в мене робота і я не могла вирватись. Ти можеш запитати в моєї директорки... щоправда, колишньої. 
          - Колишньої? То ти ще й звільнилася? Ну, звісно, чоловік заможний,  навіщо працювати. 
         - Ти починаєш говорити дурниці. 
         - Ти що, хвойда? Що повелася на гроші?
         - Мені здається, коли чоловік починає звинувачувати жінку в меркантильності, цю розмову варто завершувати...
         - А що? Правда очі коле?
         - Чому тобі не спало на думку, що я закохалася?.. Я пропрацювала вісім років на одному місці і довела цьому світові, що я сама можу себе утримувати. Я сама купила квартиру, машину... І після цього ти говориш мені, що я продаю себе за гроші? Ти, взагалі,  знаєш мене?
      - Якщо все так гладенько,  то чому ти наплювала на батьків, на братів? Чому ти нам не сказала?
       - Які в тебе зі мною проблеми? Навіщо ти наполягав на зустрічі? Щоб образити?... З батьками я сама розберусь.
         - Ааа, так. Вони попросили передати, що в них немає доньки. 
          - Ти брешеш! - дівчина трясучими руками дістала телефон з сумки і набрала матір. На тому кінці довго не брати слухавку,  але, майже, на останній хвилині її мовчки підняли.
           - Мамо! 
            - Ти впевнена, що в тебе є батьки?
            - Не говори так.
            - Безсоромна! І чим ми з батьком заслужили таке відношення? Ми тряслися над тобою, здували пилинки! І ти таким віддячила?
          - Я все поясню...
          - Я зрозумію тебе,  якщо від цієї таємничості залежало твоє життя. Бо інакше, я не знаю причин, по якій ти вийшла заміж і не пордилася з нами. Ти, навіть,  нас не позвала! А батько? Ти думала про нього, коли говорила "так" невідомо кому?
       - Пробач. 
       - В нас немає доньки. Якщо вона нас в ніщо не ставить - в нас її немає. Ти хотіла жити так, щоб твоє життя не контролювали? Вперед... Мені нічого більше додати. 
        Меделін залишилася на самоті і їй було байдуже, що ще декілька хвилин тому вона говорила з старшим братом. Все навкруги стало їй безликим. Саме тіло дівчини обважніло від кількості звинувачень та докору сумління. Іноді, їй здавалося,  що це страшний сон і вона ось-ось прокинеться.
     Брат вже давно покинув її наодинці, бо не міг терпіти,  коли вона виправдовувалася перед батьками за свої вчинки і ті їй вірили, пробачаючи все на світі. 
      Але сьогодні, їй не повірили навіть батьки і вона залишилася наодинці.