37. Післясмак дівочих пліткувань

     - "Ну що ви... у вас золоті руки!" - дівчина спробувала перекривити чоловіка. Він відповів на це широкою посмішкою. -  Стелиш, як дихаєш! Аж вивертає. 

       - Твоя знайома, теж нівроку. Грала на публіку так, що я не міг розрізнити істинність її дружелюбності.
        - Теж мені! Що ти чув?
        - Ти про що?
        - Ой, тільки давай без цього! Ти як увійшов - я, відразу, по твоєму обличчі все зрозуміла. Яку частину розмови ти чув?
        - Не все... трішки. Ти дуже переоцінюєш мої здібності.
        - Ііі?
        - Що це тобі дасть?
        - Хоча б не буду виглядати перед тобою повною дурепою.
        - Я ще жодного разу так не думав... хоча, в нас ще ого-го скільки часу. Все можливо.
        - А де Білі?
        - Я відпустив його. Ми ж їдемо до тебе по речі. Не хочу, щоб він чекав. Бо хто знає, наскільки це затягнеться...
       Ділан відкрив для Меделін двері і вона сіла спереду. Їй стало приємно від такої уваги, адже досі це робив її батько і брати. Від незнайомих чоловіків, з якими вона мала бодай якісь справи - таких жестів вона не помічала.
         - Ти їздив додому?
         - Ні. Навіщо?
         - В тебе інший одяг.
         - Це дуже невигідно по часу, який би я витратив на дорогу до вовчого містечка. В мене є завжди запасний костюм. Або, магазини під боком.
         - Ну так... я забула, хто ти є насправді.
         - Це буває рідко, коли я переодягаюсь. Сьогодні була фотосесія для ділового журналу.
        - І що? Який ти в списку?
        - Коли будеш так блазнювати - нічого не скажу.
        - Ой, подумаєш.
        - Нам вистачить.
        - Ти сам створив цю корпорацію?
        - Ні. Вона передається у спадок. З нуля її побудував мій прадід. Потім вона перейшла до діда. Після нього генеральне місце зайняв мій батько. Зараз - я.
        - Зрозуміло.
        - Ти не думай... я не татусевий синочок. Просто така традиція в нашій сім'ї. В мене не було іншого вибору.
         - Судячи з того, як твій авторитет зріс і тебе знає, майже, кожна дворова собака  - ти займаєшся улюбленою роботою. 
         - Що значить "майже"? Мене повинні знати всі!.. Батько змалку брав мене з собою. З дорослістю, я починав розуміти, що це те, що мені подобається. Мабуть, це в нас передається генами батька.
         - А сестра? Вона не була проти, що саме ти зайняв місце батька, а не вона?
         - Ні. Вона має свій відсоток від прибутків. Їй би нічого не робити, аби тільки гроші з неба падали.
         - Напевно чоловік заможний, раз така стратегія.
         - Ми майже приїхали...
        Ділан знову змінив тему, як тільки мова зайшла за його сестру і її чоловіка. Його обличчя, відразу, наливалося гнівом. І в цьому було щось дивне.